джерело

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2023 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

1125 років із часу першої писемної згадки про місто Галич (898);

450 років із часу заснування у Львові Іваном Федоровим друкарні (1573);

400 років із часу обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва (1623);

375 років із початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького (січень 1648);

375 років із часу укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз (березень 1648);

375 років із часу переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29.04-16.05.1648), Корсунем (25-26.05.1648), Пилявцями (21-23.09.1648);

350 років із часу походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл (1673);

225 років із часу видання "Енеїди" Івана Котляревського (1798);

200 років із часу утворення "Товариства з’єднаних слов’ян" (1823);

175 років із часу скасування кріпосного права у Галичині та Закарпатті (1848);

175 років із часу заснування у Львові Головної Руської Ради (1848);

175 років із часу заснування у Львові Галицько-руської матиці - культурно-освітнього товариства (1848);

150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва - Літературне товариство імені Шевченка) (1873);

150 років із часу утворення Історичного товариства Нестора літописця (1873);

125 років із часу започаткування "Літературно-наукового вісника" (1898);

125 років із часу видання першого тому "Історії України - Руси" Михайла Грушевського (1898);

125 років із часу заснування Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (1898);

125 років із часу заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України (1898);

100 років із часу утворення літературної організації "Гарт" (1923);

100 років із часу заснування Кримськотатарського драматичного театру (нині - Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр) (1923);

100 років із часу заснування у Харкові Кабінету науково-судової експертизи (нині - Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України) (1923);

100 років із часу заснування Інституту робітничої медицини (нині - Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань) (1923);

100 років із часу заснування Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (1923);

100 років із часу заснування державного підприємства "Національний спортивний комплекс "Олімпійський" (1923);

100 років із часу повстання у Лук’янівській в’язниці (1923);

100 років із часу заснування у Празі Українського історично-філологічного товариства (1923);

100 років із часу заснування у Празі Українського високого педагогічного інституту ім. М.П. Драгоманова (1923);

100 років із часу початку політики "українізації" - заходів на підтримку розвитку української мови (1923);

75 років із часу заснування Київського національного лінгвістичного університету (початкова назва - Київський державний педагогічний інститут іноземних мов) (1948);

50 років фільму "В бій ідуть тільки "старики" (1973);

50 років із часу заснування у Києві Інституту молекулярної біології і генетики Національної академії наук України (1973);

50 років із часу заснування Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (1973);

50 років із часу заснування Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (1973).

II. Видатних особистостей:

1045 років із часу народження Ярослава Мудрого (978-1054), Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;

1040 років із часу народження Антонія Печерського (983-1073), церковного діяча Київської Русі, одного із засновників Києво-Печерського монастиря;

970 років із часу народження Володимира Мономаха (1053-1125), Великого князя Київського, державного та політичного діяча Київської Русі;

310 років із часу народження Івана Григоровича-Барського (1713-1791), архітектора, представника українського бароко;

220 років із часу народження Остапа Вересая (1803-1890), кобзаря;

200 років із часу народження Ізраїля Бродського (1823-1888), підприємця, мецената;

150 років із часу народження Євгена Черняхівського (1873-1938), лікаря, хірурга, педагога;

150 років із часу народження Сеїтджеліля Хаттатова (1873-1938), кримськотатарського політичного діяча, педагога, просвітителя, одного з організаторів першого Курултаю кримськотатарського народу;

130 років із часу народження Олександра Севрюка (1893-1941), громадського та політичного діяча, дипломата;

120 років із часу народження Юрія Перевузника (1903-1966), громадського та політичного діяча, юриста, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

1 січня - 120 років із дня народження Остапа Стасіва (1903-1985), фізика, засновника і директора Інституту кристалофізики у Берліні;

2 січня - 140 років із дня народження Всеволода Петріва (1883-1948), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, історика, педагога;

7 січня - 180 років із дня народження Миколи Аркаса (1853-1909), письменника, історика, композитора, діяча культури та освіти;

9 січня - 100 років із дня народження Бориса Чичибабіна (1923-1994), поета, репресованого;

10 січня - 120 років із дня народження Василя Плюща (1903-1976), історіографа, лікаря, фтизіатра;

10 січня - 90 років із дня народження Юрія Шеляг-Сосонка (1933-2019), вченого, геоботаніка, академіка;

11 січня - 110 років із дня народження Василя Кука (1913-2007), військового та політичного діяча, останнього головнокомандувача УПА, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

12 січня - 150 років із дня народження Василя Кричевського (1873-1952), художника, архітектора, графіка;

13 січня - 170 років із дня народження Василя Горленка (1853-1907), письменника, літературного критика, мистецтвознавця, фольклориста;

13 січня - 100 років із дня народження Олени Лук’янової (1923-2014), вченої, лікарки, педіатра;

14 січня - 90 років із дня народження Наталії Наум (1933-2004), актриси кіно;

15 січня - 110 років із дня народження Мемета Севдіяра (1913-1999), кримськотатарського письменника, журналіста, громадського діяча;

21 січня - 110 років із дня народження Григорія Нудьги (1913-1994), письменника, фольклориста, літературознавця, історика;

22 січня - 90 років із дня народження Анатолія Мокренка (1933-2020), оперного співака, актора, педагога;

23 січня - 140 років із дня народження Михайла Донця (1883-1941), співака, репресованого;

23 січня - 100 років із дня народження Віктора Шестопалова (1923-1999), вченого, радіофізика;

24 січня - 130 років із дня народження Віктора Доманицького (1893-1962), вченого, аграрія;

28 січня - 120 років із дня народження Юлія Мейтуса (1903-1997), композитора;

2 лютого - 160 років із дня народження Тимофія Бордуляка (1863-1936), письменника, перекладача, священника;

3 лютого - 90 років із дня народження Романа Корогодського (1933-2005), літературознавця, мистецтвознавця;

3 лютого - 70 років із дня народження Миколи Будника (1953-2001), кобзаря, майстра музичних інструментів;

4 лютого - 150 років із дня народження Тимофія Сафонова (1873-1930), художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча;

6 лютого - 140 років із дня народження Дмитра Григоровича (1883-1938), авіаконструктора, творця першого гідроплану та першого у світі морського торпедоносця;

10 лютого - 250 років із дня народження Василя Каразіна (1773-1842), вченого, винахідника, громадського та освітнього діяча, публіциста, ініціатора заснування Харківського університету, першого у Східній Україні;

10 лютого - 140 років із дня народження Михайла Струкова (1883-1973), американського авіаконструктора українського походження;

10 лютого - 130 років із дня народження Порфирія Силенко-Кравця (1893-1977), військового діяча, підполковника Армії УНР, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

10 лютого - 130 років із дня народження Амета Озенбашли (1893-1958), кримськотатарського письменника, драматурга, громадського та політичного діяча;

13 лютого - 180 років із дня народження Миколи Вербицького (1843-1909), письменника, педагога, громадського діяча;

13 лютого - 130 років із дня народження Петра Волинського (1893-1982), педагога, методиста, літературознавця;

13 лютого - 90 років із дня народження Льва Перфілова (1933-2000), кіноактора;

16 лютого - 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського (справжнє прізвище - Артемовський) (1813-1873), оперного співака, композитора, актора, драматурга;

21 лютого - 140 років із дня народження Никифора Григоріїва (1883-1953), громадського та політичного діяча, письменника, журналіста, педагога;

26 лютого - 90 років із дня народження Любомира Гузара (1933-2017), церковного діяча, предстоятеля Української греко-католицької церкви, громадського діяча, богослова;

27 лютого - 130 років із дня народження Валентина Отамановського (1893-1964), історика, бібліографа, краєзнавця, педагога, громадського та політичного діяча;

28 лютого - 160 років із дня народження Романа Орженцького (1863-1923), математика, економіста;

1 березня - 140 років із дня народження Григорія Гануляка (1883-1945), письменника, видавця;

3 березня - 200 років із дня народження Костянтина Ушинського (1823-1870), педагога, реформатора шкільної освіти;

5 березня - 120 років із дня народження Наталі Забіли (1903-1985), письменниці, перекладачки;

5 березня - 90 років із дня народження Павла Кислого (1933-2019), громадського та політичного діяча, вченого, матеріалознавця, академіка Національної академії наук України;

7 березня - 160 років із дня народження Івана Луценка (1863-1919), військового, громадського та політичного діяча, лікаря;

9 березня - 170 років із дня народження Григорія Цеглинського (1853-1912), педагога, письменника, громадського діяча;

11 березня - 160 років із дня народження Володимира Липського (1863-1937), вченого, природознавця, фахівця з ботанічної географії та створення ботанічних садів, громадського діяча, академіка;

12 березня - 160 років із дня народження Володимира Вернадського (1863-1945), вченого-енциклопедиста, філософа, природодослідника, основоположника геохімії, біогеохімії, радіогеології, творця теорій: про біосферу та ноосферу, про провідну роль живих істот у геохімічних процесах, еволюційної про походження мінералів, організатора і першого президента Української Академії наук, засновника Національної бібліотеки Української Держави (нині - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського);

13 березня - 140 років із дня народження Антона Скороходька (1883-1954), вченого у галузі зоогігієни, лікаря, ветеринара;

17 березня - 120 років із дня народження Юрія Дольд-Михайлика (1903-1966), письменника, кіносценариста;

19 березня - 190 років із дня народження Олександра Шміта (1833-1916), вченого, селекціонера, помолога;

21 березня - 150 років із дня народження Якова Гандзюка (1873-1918), військового діяча, генерал-майора;

23 березня - 180 років із дня народження Юліана Целевича (1843-1892), історика, педагога;

23 березня - 100 років із дня народження Віктора Цвєткова (1923-2007), вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України;

31 березня - 150 років із дня народження Миколи Міхновського (1873-1924), громадського та політичного діяча, юриста, публіциста, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті;

31 березня - 100 років із дня народження Михайла Сегая (1923-2013), вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України;

3 квітня - 120 років із дня народження Лесі Верховинки (справжні ім’я та прізвище - Ярослава Кучковська) (1903-1936), письменниці;

4 квітня - 70 років із дня народження Квітки (справжнє ім’я - Квітослава-Орися) Цісик (1953-1998), американської співачки українського походження, виконавиці українських пісень;

6 квітня - 150 років із дня народження Бориса Підгорецького (1873-1919), музичного критика, фольклориста, композитора, педагога, хорового диригента;

8 квітня - 120 років із дня народження Бориса Тенети (справжнє прізвище - Гурій) (1903-1935), письменника, представника "Розстріляного Відродження", репресованого;

10 квітня - 90 років із дня народження Віктора Близнеця (1933-1981), письменника;

16 квітня - 160 років із дня народження Фрідриха Фальц-Фейна (1863-1920), вченого у галузях акліматизації, тваринництва, рослинництва, заповідної справи, природокористування;

20 квітня - 120 років із дня народження Ґео (справжнє ім’я - Георгій (Юрій) Шкурупія (1903-1937), письменника, кіносценариста, журналіста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого;

22 квітня - 200 років із дня народження Василя Ільницького (1823-1895), історика, педагога, письменника, перекладача, видавця, священника, громадського діяча, театрального критика;

23 квітня - 100 років із дня народження Василя Земляка (справжні ім’я та прізвище - Вацлав Вацек) (1923-1977), письменника, кіносценариста;

24 квітня - 220 років із дня народження Олександра Духновича (1803-1865), письменника, педагога, священника, діяча культури та освіти;

1 травня - 230 років із дня народження Пилипа Кулика (1793-1863), математика, фізика, ректора Грацького університету;

4 травня - 140 років із дня народження Миколи Малька (1883-1961), диригента, педагога, музичного та громадського діяча;

7 травня - 150 років із дня народження Володимира Плотнікова (1873-1947), дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка;

9 травня - 90 років із дня народження Романа Андріяшика (1933-2000), письменника;

15 травня - 250 років із дня народження Івана Лаврівського (1773-1846), священника, мовознавця, історика, педагога, діяча освіти;

15 травня - 150 років із дня народження Павла Скоропадського (1873-1945), державного, політичного і військового діяча, гетьмана Української Держави;

18 травня - 150 років із дня народження Костянтина Мацієвича (1873-1942), державного, громадського та політичного діяча, вченого, дипломата;

18 травня - 150 років із дня народження Миколи Прахова (1873-1957), художника, мистецтвознавця;

27 травня - 130 років із дня народження Бекіра Чобан-заде (1893-1937), кримськотатарського письменника, вченого, тюрколога, літературознавця;

28 травня - 120 років із дня народження Олександри Шулежко (1903-1994), педагогині, виховательки, "Праведника народів світу", організаторки дитячого притулку у Черкасах під час нацистської окупації;

28 травня - 100 років із дня народження Ростислава Самбука (1923-1996), письменника;

29 травня - 150 років із дня народження Костянтина Зіньківського (1873-1959), поета, перекладача, педагога;

3 червня - 160 років із дня народження Євгена Петрушевича (1863-1940), державного, громадського та політичного діяча, голови Української національної ради Західно-Української Народної Республіки;

4 червня - 160 років із дня народження Владислава Городецького (повне ім’я - Лєшек Дезидерій Владислав Городецький) (1863-1930), архітектора, підприємця, мецената;

10 червня - 120 років із дня народження Микити Шумила (1903-1982), письменника, перекладача;

13 червня - 160 років із дня народження Марії Грінченко (1863-1928), письменниці, перекладачки, педагогині, громадської діячки;

20 червня - 170 років із дня народження Олександра Мишуги (1853-1922), співака, вокального педагога, мецената;

22 червня - 160 років із дня народження Георгія Вульфа (1863-1925), вченого, кристалофізика;

27 червня - 190 років із дня народження Владислава Заремби (1833-1902), композитора, піаніста, педагога;

1 липня - 150 років із дня народження Володимира Шемета (1873-1933), громадського та політичного діяча;

2 липня - 110 років із дня народження Дмитра Лавриненка (1913-1979), вченого у галузі лісової типології, лісової культури і лісівництва;

12 липня - 140 років із дня народження Михайла Білинського (1883-1921), військового діяча, контр-адмірала військово-морського флоту УНР;

16 липня - 130 років із дня народження Данила Демуцького (1893-1954), кінооператора, фотографа;

16 липня - 120 років із дня народження Петра Зінченка (1903-1969), психолога, педагога;

17 липня - 130 років із дня народження Бориса Раєвського (1893-1974), біофізика, вченого, ректора Франкфуртського університету;

17 липня - 120 років із дня народження Богдана Шемета (1903-1992), громадського та політичного діяча;

24 липня - 150 років із дня народження Івана Стешенка (1873-1918), громадського та політичного діяча, педагога, літературознавця, письменника;

26 липня - 250 років із дня народження Іллі Тимківського (1773-1853), педагога, правознавця, філолога, письменника, діяча освіти;

26 липня - 120 років із дня народження Володимира Ройтера (1903-1973), вченого, фізика, хіміка, академіка;

27 липня - 170 років із дня народження Володимира Короленка (1853-1921), письменника, публіциста, громадського діяча;

3 серпня - 100 років із дня народження Леоніда Братченка (1923-2003), художника театру;

5 серпня - 130 років із дня народження Віри Холодної (1893-1919), кіноактриси епохи німого кіно;

5 серпня - 120 років із дня народження Бориса Гмирі (1903-1969), оперного та камерного співака;

6 серпня - 110 років із дня народження Олександра Ішлінського (1913-2003), математика, академіка;

7 серпня - 140 років із дня народження Миколи Левитського (1883-1939), громадського та політичного діяча, дипломата, правознавця;

8 серпня - 190 років із дня народження Омеляна Огоновського (1833-1894), вченого, філолога, письменника, педагога, етнографа, громадського діяча;

9 серпня - 200 років із дня народження Олександра Навроцького (1823-1892), поета, перекладача, громадського та культурного діяча;

12 серпня - 120 років із дня народження Дмитра Наслєдова (1903-1975), вченого, фізика;

14 серпня - 150 років із дня народження Івана Боберського (1873-1947), педагога, публіциста, одного із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні;

16 серпня - 90 років із дня народження Анатолія Авдієвського (1933-2016), хорового диригента, композитора, педагога, Героя України;

21 серпня - 70 років із дня народження Дмитра Креміня (1953-2019), поета, публіциста, перекладача, педагога;

24 серпня - 150 років із дня народження Фотія Красицького (1873-1944), художника, графіка;

24 серпня - 100 років із дня народження Віктора Глушкова (1923-1982), вченого у галузях математики, кібернетики, обчислювальної техніки та систем управління, академіка;

28 серпня - 110 років із дня народження Віри Свєнціцької (1913-1991), мистецтвознавиці;

28 серпня - 100 років із дня народження Якима Запаска (1923-2007), мистецтвознавця;

28 серпня - 80 років із дня народження Романа Майбороди (1943-2018), оперного співака, педагога;

29 серпня - 140 років із дня народження Дмитра Донцова (1883-1973), політичного діяча, публіциста, журналіста, літературного критика;

29 серпня - 120 років із дня народження Сергія Шаповаленка (1903-1988), вченого, педагога;

30 серпня - 120 років із дня народження Олександра Мусійка (1903-1980), вченого, аграрія, селекціонера;

31 серпня - 140 років із дня народження Осипа Назарука (1883-1940), письменника, журналіста, громадського та політичного діяча;

6 вересня - 160 років із дня народження Дмитра Граве (1863-1939), вченого, математика, педагога, академіка;

9 вересня - 110 років із дня народження Олександра Мазуркевича (1913-1995), літературознавця, славіста, педагога;

13 вересня - 150 років із дня народження Дениса Лукіяновича (1873-1965), письменника, літературознавця;

16 вересня - 120 років із дня народження Петра Борзяка (1903-2000), фізика, засновника наукової школи у галузі фізичної електроніки;

17 вересня - 170 років із дня народження Михайла Павлика (1853-1915), письменника, публіциста, громадського діяча;

26 вересня - 130 років із дня народження Микити Годованця (1893-1974), поета-байкаря;

1 жовтня - 120 років із дня народження Володимира Горовіца (1903-1989), американського піаніста українського походження;

2 жовтня - 160 років із дня народження Дениса Січинського (1863-1909), композитора, хорового диригента, педагога, громадського діяча;

2 жовтня - 140 років із дня народження Михайла Жука (1883-1964), художника, письменника;

5 жовтня - 140 років із дня народження Петра Болбочана (1883-1919), військового діяча, полковника Армії УНР;

7 жовтня - 120 років із дня народження Вадима Лашкарьова (1903-1974), вченого, першого директора Інституту фізики напівпровідників Національної академії наук України;

8 жовтня - 100 років із дня народження Валентина Цикова (1923-2017), вченого, аграрія;

12 жовтня - 120 років із дня народження Якова Майстренка (1903-1987), драматурга, перекладача;

13 жовтня - 100 років із дня народження Михайла Сікорського (1923-2011), історика, краєзнавця, музеєзнавця, Героя України;

14 жовтня - 80 років із дня народження Раїси Кириченко (1943-2005), співачки, Героя України;

15 жовтня - 190 років із дня народження Пелагеї Литвинової (1833-1904), етнографині, фольклористки, письменниці, педагогині;

15 жовтня - 80 років із дня народження Андрія Антонюка (1943-2013), художника;

17 жовтня - 100 років із дня народження Володимира Уткіна (1923-2000), вченого, конструктора, академіка;

18 жовтня - 200 років із дня народження Платона Павлова (1823-1895), історика, освітнього та громадського діяча;

20 жовтня - 140 років із дня народження Якова Степового (справжнє прізвище - Якименко) (1883-1921), композитора, педагога, музичного критика, громадського діяча;

21 жовтня - 100 років із дня народження Петра Ключка (1923-2016), вченого, аграрія, селекціонера;

23 жовтня - 130 років із дня народження Пилипа Козицького (1893-1960), композитора, музикознавця, педагога;

27 жовтня - 140 років із дня народження Терентія Кореня (1883-1931), спортсмена, важкоатлета, чемпіона з класичної боротьби та змагань із підняття ваги;

29 жовтня - 120 років із дня народження Доната Долгушина (1903-1995), вченого, аграрія, селекціонера;

31 жовтня - 170 років із дня народження Миколи Кибальчича (1853-1881), винахідника;

31 жовтня - 140 років із дня народження Марка Безручка (1883-1944), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;

6 листопада - 120 років із дня народження Дмитра Воробйова (1903-1978), вченого, одного із засновників української школи лісової типології;

10 листопада - 120 років із дня народження Тереня (Терентія) Масенка (1903-1970), поета, перекладача, журналіста;

13 листопада - 110 років із дня народження Германа Жуковського (1913-1976), композитора;

14 листопада - 80 років із дня народження Неоніли Крюкової (1943-2018), актриси, Героя України;

15 листопада - 100 років із дня народження Ігоря Побірченка (1923-2012), вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України;

17 листопада - 100 років із дня народження Володимира Копєйчикова (1923-2002), вченого, правознавця, академіка Національної академії правових наук України;

24 листопада - 90 років із дня народження Генріха Алтуняна (1933-2005), дисидента, політв’язня радянського режиму, громадського та політичного діяча;

27 листопада - 160 років із дня народження Ольги Кобилянської (1863-1942), письменниці, громадської діячки;

29 листопада - 200 років із дня народження Матвія Номиса (справжнє прізвище - Симонов) (1823-1901), етнографа, фольклориста, письменника, педагога, видавця;

1 грудня - 110 років із дня народження Платона Воронька (1913-1988), письменника, публіциста;

1 грудня - 110 років із дня народження Георгія Майбороди (1913-1992), композитора, громадського діяча;

3 грудня - 150 років із дня народження Омеляна Терлецького (1873-1958), історика, педагога, громадського діяча;

4 грудня - 200 років із дня народження Івана Гушалевича (1823-1903), письменника, громадського діяча;

4 грудня - 150 років із дня народження Михайла Могилянського (1873-1942), літературного критика, публіциста;

5 грудня - 100 років із дня народження Олександра Бугайова (1923-2009), педагога, вченого, засновника концепції шкільної фізичної освіти;

6 грудня - 120 років із дня народження Миколи Колесси (1903-2006), композитора, диригента, педагога, громадського діяча, Героя України;

6 грудня - 110 років із дня народження Миколи Амосова (1913-2002), лікаря, вченого, громадського діяча, академіка;

7 грудня - 120 років із дня народження Олександра Лейпунського (1903-1972), вченого, фізика, академіка;

9 грудня - 160 років із дня народження Бориса Грінченка (1863-1910), громадського діяча, письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, упорядника і видавця "Словника української мови";

11 грудня - 140 років із дня народження Андрія Сапєгіна (1883-1946), вченого, ботаніка, цитолога, генетика, селекціонера, академіка;

13 грудня - 130 років із дня народження Миколи Хвильового (справжнє прізвище - Фітільов) (1893-1933), письменника, публіциста, літературного критика, громадського діяча, представника "Розстріляного Відродження";

13 грудня - 130 років із дня народження Панаса Феденка (1893-1981), політичного діяча, історика, публіциста;

15 грудня - 130 років із дня народження Ганни Собачко-Шостак (1893-1965), художниці;

17 грудня - 140 років із дня народження Миколи Рябовола (1883-1919), громадського та політичного діяча Кубані;

19 грудня - 150 років із дня народження Миколи Філянського (1873-1938), поета, репресованого;

20 грудня - 100 років із дня народження Дмитра Сьомаша (1923-1998), вченого, аграрія;

22 грудня - 190 років із дня народження Марка Вовчка (справжнє ім’я та прізвище - Марія Вілінська) (1833-1907), письменниці, перекладачки, етнографині;

23 грудня - 120 років із дня народження Миколи Крупського (1903-1974), вченого, ґрунтознавця.

III. Днів пам’яті:

90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні (День пам’яті - 25.11.2023).

IV. Відомих подій світової історії:

75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООНКонвенції про геноцид(09.12.1948);

75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООНЗагальної декларації прав людини(10.12.1948).

проєкт

Календар памятних дат на 2023 рік

С І Ч Е Н Ь

1.01. Народився Степан Бандера

1.01.1893 – у містечку Великі Бірки на Тернопільщині народився Євген Мацелюх, священник УГКЦ, громадський та культурний діяч, журналіст, редактор. Після війни парох церкви Св. Андрія у Філадельфії, засновник і голова товариства «Самопоміч».

1.01.1923 – у с.Княгинин, нині частина м.Івано-Франківськ народився Богдан Ясінський, громадський діяч на еміграції, бібліотекознавець. Провідний спеціаліст відділу україніки в Бібліотеки Конгресу США, віце-президент Товариства «За Патріархат», член НТШ.

1.01.1933 – постанова ЦК ВКП(б) про «добровільну здачу державі колгоспами та одноосібниками прихованого хліба» та вжиття суворих заходів щодо тих, хто «укриватиме хліб».

1.01.1933 – у с.Німстів на Любачівщині народився Петро Кулик, скульптор, автор пам’ятників видатним історичним постатям України.

2.01.1823 – у м. Товсте на Тернопільщині народився Іван Здерковський, священник УГКЦ, письменник, громадсько-культурний діяч, продовжувач справи «Руської Трійці».

2.01.2003 – у Києві померла Галина Савицька (Голояд, Дробот)-«Марта Гай», поетеса, провідниця жіночої сітки та референтур УЧХ Перемиського окружпроводу ОУН, працівниця референтури пропаганди Львівського крайового проводу ОУН, Лицар Срібного Хреста заслуги.

3.01.1843 – у с.Смерековець на Лемківщині народився Юліан Пелеш, єпископ Станіславський, єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький УГКЦ, богослов.

3.01.1913 – у с. Ярчівці на Тернопільщині народився Омелян Польовий-«Данило Очерет», командир ВО-3 «Лисоня», полковник УПА, Лицар Бронзового Хреста Бойової заслуги.

3.01.1943 – у с. Лужки на Івано-Франківщині народився Ярослав Лесів, поет, правозахисник, священник УГКЦ, співзасновник підпільної організації Український Національний Фронт, член Української Гельсінської групи, політв’язень.

4.01.1893 – у м.Тальне на Черкащині народився Микола Ткаченко, історик, археограф, архівіст, джерелознавець, літературознавець, шевченкознавець.

5.01.1943 – у с.Сотницький Козачок на Харківщині народився Віктор Гонтарів, живописець, академік Академії мистецтв України.

5.01.1923 – у с.Семаківці на Івано-Франківщині народився Дмитро Чайковський, актор, режисер, співорганізатор і професор Київського національного університету культури і мистецтв.

6.01.1733 – у с.Милостів (імовірно на Рівненщині) народився Йосиф Моргулець (Іван), ЧСВВ, священник УГКЦ, протоігумен Руської провінції ЧСВВ, протоархимандрит ЧСВВ.

6.01.1853 – у с.Угринів Долішній на Івано-Франківщині народився Йосиф Гурик, селянин, посол до Галицького Сейму, захисник прав українського народу.

6.01.1903 – у Києві народилася Євгенія Петрова-Крушельницька, актриса, дружина М.Крушельницького.

7.01.1793 – у м.Меджибіж на Хмельччині народився Сильвестр Венжик Гроза, польський письменник, публіцист, представник «української школи» в польській літературі.

7.01.1853 – у м.Миколаїв народився Микола Аркас, письменник, композитор, історик, меценат. Співзасновник і голова «Просвіти» у Миколаєві, автор популярної «Історії України-Руси» та першої української опери «Катерина».

7.01.1923 – у Кракові народився Юрій Новосільський, художник, іконописець, графік, теоретик і теолог мистецтва.

8.01.1873 – у с.Красне на Тернопільщині народився Платон Карпінський, священник УГКЦ, богослов, філософ, перекладач, громадський діяч, член НТШ.

8.01.1893 – у Чернівцях народився Роман Смаль-Стоцький, мовознавець, дипломатичний представник ЗУНР, професор УВУ та Варшавського університету, голова НТШ у США.

9.01.1893 – у с.Новосілки-Гостинні на Львівщині народився Іван Іванець, художник, критик, редактор, видавець, фотограф. Доброволець Легіону УСС.

9.01.1993 – у Франції померла Іванна Нижник-Винників, художниця, майстриня кераміки та килимарства. Членкиня Союзу українок у Франції та СФУЖО, співпрацівниця НТШ у Сарселі.

10.01.1893 – у с. Яворів на Івано-Франківщині народився Федір Шкрібляк, народний різьбяр з Гуцульщини.

10.01.1983 – у Києві помер Євген Шабіловський, літературознавець, шевченкознавець. Член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, політрепресований. Змушений писати в дусі радянської ідеології, проте спромігся ввести в обіг чимало фактологічних даних.

11.01.1893 – у с. Порошково на Закарпатті народився Августин Штефан, педагог, голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ, заступник голови Уряду УНР в екзилі.

11.01.1913 – у с. Красне на Львівщині народився Василь Кук-«Коваль, Леміш, Медвідь», генерал-хорунжий УПА, Головний командир УПА та Голова Генерального Секретаріату УГВР.

12.01.1873 – у с.Ворожба на Сумщині народився Василь Кричевський, живописець, художник театру і кіно, архітектор, графік, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, почесний член УВАН. Фундатор стилю українського архітектурного модерну.

12.01.1893 – у Києві народився Василь Базилевич, історик, архівіст, краєзнавець, музеєзнавець. Репресований більшовиками, розстріляний ґестапівцями.

12.01.1973 – у Торонто помер Євген Вертипорох, вояк УГА, хемік-фармацевт, голова НТШ у Торонто, професор Українського технічно-господарського інституту.

13.01.1853 – у с. Ярошівка на Чернігівщині народився Василь Горленко, письменник, мистецтвознавець, фольклорист, етнограф.

13.01.2013 – у Львові помер Михайло Горинь, правозахисник, політв’язень, народний депутат України 1-го скликання. Співорганізатор УГС та Народного Руху, голова секретаріату НРУ, голова Політради та співголова НРУ.

14(2).01.1883 – у Києві народився Всеволод Петрів, генерал-хорунжий Армії УНР, військовий міністр, начальник Генерального штабу УНР, міністр оборони Українського Державного Правління (1941), радник командувача УНА П.Шандрука, письменник.

14.01.1903 – у Перемишлі помер Кость Горбаль, письменник, журналіст, літературознавець, педагог, історик, сподвижник розвитку української народної мови.

14.01.1953 – в Хабаровському краю на каторзі помер Михайло Горечко, священик УГКЦ з Лемківщини.

15(3).01.1883 – у м.Перм у Московії помер Вассіан Чудновський (Василь), єпископ-українофіл РПЦ, магістр богослов’я.

16.01.1953 – в радянській тюрмі розстріляні Петро Колісник-«Черник», Київський окружний провідник ОУН і Володимир Юркевич-«Змагун», бойовик охорони.

17.01.1863 – народився Джордж Девід Ллойд, прем’єр-міністр Великої Британії, який на Паризькій мирній конференції (1919-1920) виступав проти включення території ЗУНР до складу Польщі.

17.01.1863 – у с.Батятичі на Львівщині народився Іван Куровець, державний секретар здоров’я в уряді ЗУНР, співзасновник УНДО, голова Українського Лікарського товариства, декан медичного факультету Українського таємного університету, директор «Народної лічниці».

18.01.1973 – у м.Стрий на Львівщині помер Володимир Тарнопільський, священник УГКЦ, репресований та переслідуваний за віру.

18.01.2003 – у Вінниці помер Сергій Набока, тележурналіст, політв’язень, співорганізатор і голова Українського культурологічного клубу, член УГС, Товариства української мови, товариства «Меморіал», Народного руху України. Політичний оглядач на радіо «Свобода».

19.01.1883 – у с.Орховичі на Львівщині народився Іван Федевич, священник УГКЦ, громадсько-політичний діяч. Делегат до Української національної ради ЗУНР.

19.01.1913 – у с.Доробратово на Закарпатті народився Антоній Мондик (Андрій), ЧСВВ, священник УГКЦ, у підпіллі протоігумен оо.Василіан на Закарпатті.

19.01.1963 – у Львові помер Степан Рудь, священник УГКЦ, крилошанин Митрополичої консисторії, член Митрополичого церковного суду, професор Львівської богословської академії. Репресований.

20.01.1973 – у США помер Кость Паньківський, адвокат, заступник міністра внутрішніх справ Українського державного правління (1941), керівник Генерального Секретаріату УНРади у Львові. Заступник голови УЦК. Голова уряду Державного центру УНР на еміграції.

21.01.1913 – у с.Артюхівка на Сумщині народився Григорій Нудьга, письменник, фольклорист, літературознавець, музикознавець, культуролог, почесний член НТШ. В’язень радянських концтаборів.

22.01. День Соборности України

22.01.1863 – початок польського (Січневого) протимосковського повстання, яке захопило землі Правобережної України. Керівники повстання звернулись до українських селян приєднатись до боротьби, проте не отримавши жодних соціальних та національних гарантій, українці проігнорували заклики разом виступити проти спільного ворога.

22.01.1913 – у с.Бережниця на Івано-Франківщині помер Володимир Ґлодзінський, священник УГКЦ, дід провідника ОУН Степана Бандери.

22.01.1933 – директива Сталіна і Молотова партійним і радянським органам, ГПУ України і Північного Кавказу не допускати виїзду голодних селян в інші райони радянської імперії.

22.01.1933 – у с. Підліски на Івано-Франківщині народився Іван Могитич, архітектор, дослідник, директор інституту «Укрзахідпроектреставрація», дійсний член Академії будівництва України, ІСОМОS.

22.01.1973 – у райцентрі Чортків на Тернопільщині на відзначення 55-ї річниці проголошення УНР дев’ять молодих націоналістів (Росохацька група) уночі вивісили 4 синьо-жовті прапори і розклеїли антикомуністичні листівки.

22.01.1983 – у Києві помер Михайло Марченко, історик, перший ректор Львівського університету в підрадянській Україні, дід дисидента Валерія Марченка.

23(11).01.1883 – у Києві народився Михайло Донець, співак (бас), провідний соліст Київського оперного театру, співтворець української опери. Розстріляний більшовиками у Києві 1941.

24.01.1863 – у с. Малі Дідушичі на Львівщині народився Остап Нижанківський, священник УГКЦ, композитор, диригент, організатор музичного та культурного життя в Галичині.

24.01.1933 – Постанова ЦК ВКП(б) із звинуваченням української партійної організації у невиконанні плану хлібозаготівель. Щоби остаточно приборкати Україну Москва, для організації Голодомору, відрядила П.Постишева, В.Балицького та понад 15 тисяч наглядачів-політкомісарів.

25.01.1883 – у м. Сороки, нині в Молдові народився Іван Багенський, архітектор, професор Львівської політехніки, організатор експедиції вивчення дерев’яного будівництва Карпат.

25(13).01.1893 – у с.Трубіївка на Житомирщині народився Григорій Огуйчук, митрополит Соборноправної Української Автокефальної Церкви. В’язень радянських концтаборів

26.01.1833 – помер Яків Мартушевич (Мартусевич), доктор богослов’я та канонічного права, єпископ Луцький УГКЦ (1818-1826), архиєпископ Полоцький (1826-1833).

26(14).01.1863 – помер Платон Симиренко, цукрозаводчик, засновник раціонального садівництва в Україні, меценат українського національного відродження.

27.01.1983 – у Парижі помер Павло Шумовський, агроном, біолог, член-засновник УГВР, член Закордонного представництва УГВР. Професор Українського технічно-господарського інституту, дійсний член НТШ, УВАН.

28.01.1953 – помер Микола Капустинський, старшина УГА, священник УГКЦ, катехит української державної чоловічої гімназії в Коломиї.

29.01. День пам’яти Героїв Крут

29(17).01.1823 – у с.Мостище, нині Гостомель на Київщині народився Антоній Марцинківський (пс. Новосельський), літературний критик, етнограф, фольклорист, перекладач, письменник. Представник польської нації на українських землях.

29.01.1853 – у с.Корсів на Львівщині народився Антін Долинський, правник, літератор, перекладач, дійсний член НТШ, громадський діяч. Помер у Відні 14.02.1953.

30(17).01.1913 – у Львові помер Іван Левицький, письменник, публіцист, засновник національної бібліографії та біографістики, голова Бібліографічної комісії НТШ.

30.01.1943 – у Кіровограді (нині Кропивницький) гестапівцями розстріляний Лонгин Шостак, організатор національно-визвольного руху на Східній Україні.

31.01.1883 – у с. Голодівка, нині Задністряни на Львівщині народився Григорій Лакота, Перемисько-Самбірський єпископ-помічник, блаженний УГКЦ.

Л Ю Т И Й

1.02.1923 – у Нью-Йорку народився Іван Яшкевич, композитор, баяніст, віртуоз. Соліст оркестру народних інструментів Українського республіканського радіо, професор Київської консерваторії.

2.02.1593 – в битві під П’яткою на Житомирщині шляхетські війська під командуванням київського воєводи Костянтина Острозького розгромили повсталі козацькі війська під командуванням Криштофа Косинського.

2.02.1863 – у с.Бордуляки на Львівщині народився Тимофій Бордуляк, священник УГКЦ, письменник, просвітянський і громадський діяч.

2.02.1913 – у с.Дев’ятники на Львівщині народився Ярослав Дякон-«Дмитро; Мирон; Семен», референт СБ ОУН Львівської области та Львівського краю, виконувач обов’язків референта СБ Проводу ОУН, полковник СБ, Лицар Срібного Хреста заслуги УПА.

3.02.1863 – у с.Велдіж, нині Шевченкове на Івано-Франківщині народилася Климентина Попович-Боярська, письменниця, вчителька, активістка жіночого руху Галичини.

3.02.1873 – у м.Чесанів нині в Польщі народився Петро Котович (Андрій), ЧСВВ, священник УГКЦ, місіонер, письменник, перекладач, видавець, ігумен монастирів в Ужгороді та Імстичеві.

3.02.1883 – у Львові помер Володимир Барвінський, історик, соціолог, письменник, публіцист, журналіст, видавець, перекладач, співзасновник товариств «Просвіта» та «Рідна школа», провідник партії народовців у Галичині.

3.02.1953 – у с. Сколобів на Житомирщині народився Микола Будник, кобзар, бандурист, панотець Київського кобзарського цеху, майстер народних музичних інструментів, художник, поет.

4.02(23.01).1853 – у м.Каховка на Херсонщині народився Дмитро Овсянико-Куликовський, мовознавець, літературознавець, історик культури.

4.02.1963 – у Москві в готельному номері Митрополит Йосиф Сліпий таємно хіротонізував на єпископа УГКЦ о.Василя Величковського та іменував його місцеблюстителем митрополичого престолу.

5.02.1923 – у с.Обертин на Івано-Франківщині народився Михайло Кучмяк, ЧНІ, єпископ УГКЦ, Апостольський екзарх Великої Британії та Ірландії.

5.02.2013 – у Києві помер Олександр Базилевич, графік, живописець, карикатурист.

6.02.1943 – у Казані в тюремній лікарні помер Іван Юхименко, актор, режисер, педагог. Професор Харківського музично-драматичного інституту.

7.02.1483 – у Римі вийшла друком праця професора Болонського університету Юрія Дрогобича (Юрій Котермак) «Прогностична оцінка поточного 1483 року» – перша відома книга українського автора.

7.02.1903 – у с. Старий Яр на Львівщині народився Василь Лев, мовознавець, історик літератури, дійсний член НТШ у США, професор УВУ УКУ.

7.02.1903 – у Львові народився Йосиф Роман Мартинець, протоконсультор ЧСВВ та ректор Української папської колегії св. Йосафата у Римі, перший єпископ для українців греко-католиків у Бразилії.

7.02.1933 – у Києві помер Микола Садовський (спр. Тобілевич), актор, режисер, корифей українського побутового театру.

8.02.1923 – у Варшаві православним фанатиком застрелений Георгій Ярошевський, митрополит Варшавський і Холмський Православної Церкви в Польщі, історик Церкви, екзегет.

9.02(28.01).1826 – у м. Курськ народився Костянтин Трутовський, живописець, графік, академік Петербурзької АМ. Помер у с. Якілівці Курської губернії 29(17).03.1893.

9.02.1893 – у с. Підберізці на Львівщині народилася Ганна Дмитерко (в заміжжі Ратич), педагог, десятник УСС, УГА, громадський діяч.

9.02.1923 – у Києві в Лук’янівській в’язниці засуджені до розстрілу отамани Холодного Яру та вояки Армії УНР підняли повстання й дали останній бій більшовицьким окупантам. Загинуло 38 лицарів України.

10.02(30.01).1773 – у с.Кручик на Харківщині народився Василь Каразін (Каразин), вчений, винахідник в різних галузях науки і техніки, громадський діяч, ініціатор заснування Харківського університету.

11-16.02.1963 – у Києві республіканська конференція з питань культури української мови визнано абсурдною офіційну теорію двомовности радянських націй, ствердила, що в кожного народу є тільки одна рідна мова та ухвалила звернення до ЦККПУ та уряду УРСР з пропозиціями запровадження в УРСР української мови в усіх сферах життя.

13.02.1853 – у с. Белелуя на Івано-Франківщині народився Володимир Озаркевич, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч.

13.02.1923 – у Львові помер Іван Біликовський, композитор-самоук, педагог, автор хорових творів на тексти Т.Шевченка.

14.02.1903 – у с.Колоденці на Львівщині народився Пахомій Борис, священник УГКЦ, головний редактор часопису «Місіонар», протоігумен ЧСВВ катакомбної УГКЦ. Помер у Львові 28.11.1973.

14.02.1963 – у м.Куритиба в Бразилії через фінансові негаразди самогубством покінчив життя Мігель Бакун, бразильський художник українського походження, який за майстерність прозваний «бразильським Ван Гогом».

15(3).02.1833 – у Москві помер Микола Гнідич (Гнєдич), вчений, письменник, перекладач, театральний діяч, член-кореспондент імператорської АН (1826).

16(4).02.1813 – у с.Гулаківка на Черкащині народився Семен Гулак-Артемовський, композитор, співак (бас-баритон), актор, драматург, автор однієї з перших українських опер «Запорожець за Дунаєм». Помер у Москві 17(5).04.1873.

16.02.1863 – у с.Заболотів на Івано-Франківщині помер Йосиф Левицький, священник УГКЦ, письменник, музикознавець, громадсько-політичний діяч. Член «Руської Трійці», співзасновник Галицько-руської матиці, посол до Галицького сейму.

17-21.02.1943 – б с.Теребежі на Львівщині Третя (надзвичайна) конференція ОУН(б), яка опрацювала плани партизанської боротьби проти німецьких і більшовицьких окупантів та остаточно формалізувала створення УПА.

17.02.1943 – у Феодосії під час бомбардування радянськими військами загинув Костянтин Богаєвський, художник-символіст, пейзажист.

17.02.1953 – у мордовських концтаборах загинув Борис Козубський, журналіст, адвокат контори М.Міхновського, член Центральної Ради, член Української національної ради у Львові (1941).

18.02.2003 – у Києві померла Леоніда Світлична (з дому Терещенко), діячка правозахисного руху, дружина Івана Світличного.

19.02.1983 – у м.Винники біля Львова помер Данило-Петро Гуглевич, священник катакомбної УГКЦ, репресований.

19.02.2003 – у США помер Севастіян Сабол (Степан), ЧСВВ, священик УГКЦ, письменник, історик, капелан Карпатської Січі, доктор теології.

20.02.1883 – у с.Волостків на Львівщині народився Теофіль Чайковський, священник УГКЦ, польовий духівник УГА. Загинув у сибірських концтаборах 1947.

20.02.1973 – у Львові помер Теодор Гура, священник УГКЦ, культурно-просвітницький діяч, в катакомбній Церкві наділений повноваженнями повертати до УГКЦ священників, які перейшли до РПЦ, проте вирішили навернутись.

21.02. Міжнародний День Рідної Мови

21.02.1883 – у с. Чинадієве помер Іван Дулішкович, священик УГКЦ, історик, автор першого дослідження з історії Закарпаття українською мовою.

21.02.1923 – у с.Білки на Закарпатті народився Павло Мадяр (Петро), ЧСВВ, священник катакомбної УГКЦ, протоігумен Провінції св. Миколая на Закарпатті.

22.02.1943 – біля містечка Висоцьк на Рівненщині загинув Григорій Перегіняк-«Довбешка; Коробка», організатор підрозділів УПА на Волині, посмертно курінний і сотник УПА.

23.02.1903 – у м.Старий Самбір на Львівщині народився Амвросій Сенишин, ЧСВВ, Архиєпископ і Митрополит Філадельфійський УГКЦ. Меценат українського сакрального мистецтва та музики.

23.02.1973 – у м. Філадельфія помер Петро-Маркіян Ісаїв, історик, журналіст, дійсний член НТШ, почесний професор УКУ.

24.02.1873 – у с.Мліїв на Черкащині народився Іван Ротар, вчитель, письменник, один з чільних діячів українського руху на Кубані.

25.02.1943 – у концтаборі Освєнцим загинув Євгеніуш Латач, польський історик чимало праць якого присвячено історії України.

25.02.1993 – у м. Дрогобич на Львівщині помер Іван Гринчишин, священик катакомбної УГКЦ, репресований.

26.02.1913 – у м. Кіцмань на Буковині народилася Дарія Ребет (Цісик), правник, дружина Лева Ребета. Член Проводу ОУН та згодом Президії УГВР, член ЗП УГВР. Голова Проводу ОУН(з). Співзасновниця Об’єднання українських жінок та СФУЖО.

26.02.1933 – у Львові народився Любомир Гузар, Отець і Глава УГКЦ, кардинал Католицької Церкви.

27.02.1863 – у м.Трускавець на Львівщині народився Олекса Пристай, священник УГКЦ, письменник, прадід письменника Тараса Прохаська.

28.02.2013 – у Львові помер Юліан Вороновський (Юрій), єпископ підпільної УГКЦ, Архимандрит монастиря Студійського уставу, ректор Львівської духовної семінарії, єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

Б Е Р Е З Е Н Ь

1.03.1863 – у Холмі помер Іван Терашкевич, єпископ УГКЦ, адміністратор Холмської єпархії. Через слабохарактерність не мав волі чинити опір русифікаторському тиску московської окупаційної влади. Народився у с.Княжпіль 5.05.1793.

1-2.03.1943 – німецькі та угорські карателі вбили понад 6700 мешканців та спалили 1290 будинків (вціліло 10 будинків) містечка Корюківка на Чернігівщині.

2.03.1983 – у Канаді помер Павло Штепа, член УВО та ОУН, історик, публіцист, громадський діяч на еміграції.

3.03.1943 – у Львові помер Теодосій Коструба, ЧСВВ, священик УГКЦ, історик, перекладач, журналіст, член НТШ.

3.03.1983 – у Харкові помер Василь Мисик, поет, перекладач, в’язень радянських концтаборів.

4.03.1913 – у с. Кобилля на Тернопільщині народився Павло Коваль, священник УГКЦ, репресований, душпастир катакомбної УГКЦ.

5.03. День пам’яті Романа Шухевича

5.03(20.02).1903 – у Санкт-Петербурзі народилася Наталя Забіла, письменниця, поетеса, перекладачка, відома творами для дітей.

5.03.1943 – у с.Хотинь на Рівненщині більшовицький партизансько-терористичний загін Д.Медвєдєва замордував 10 українських патріотів і ще 9 забрав в полон. 8.03.1943 у с.Богуші на Рівненщині – замордував 26 українських патріотів, а наступного дня в цьому ж селі вбив 100 українців. Подібні звірства проти українського населення Волині червоні «партизани» чинили постійно, оскільки винищення українства було одним з головних їх завдань.

6.03.1873 – у с. Товстеньке на Тернопільщині народився Сидір Голубович, адвокат, доктор права, посол австрійського парламенту та Галицького сейму, член низки громадських організацій, співзасновник «Повітового кредитного товариства», «Народного дому», «Подільського союзу кооператив», член Загальної Української Ради у Відні, голова Ради державних секретарів ЗУНР.

6.03.1913 – у с. Синяково, нині в складі м.Чортків на Тернопільщині народився Володимир Дідич, член ОУН, священник УГКЦ, в’язень радянських концтаборів, помер за загадкових обставин у Синяково.

8.03.1883 – у с. Цебрів на Тернопільщині народився Микола Щепанюк, священник УГКЦ, адміністратор храму УГКЦ в Києві, розстріляний у Магадані в Московії 1937.

9-10.03. Шевченківські дні

9.03.1943 – у відповідь на провокативні теракти радянського терориста М.Кузнєцова гітлерівці розстріляли 385 в’язнів Рівненської тюрми, переважно української інтелігенції.

10.03.1893 – у Томську помер Володимир Мальований, поет, громадський діяч демократичного напрямку, член одеської Громади.

10.03.1943 – у містечку Оржів на Рівненщині в бою з німцями загинув Сергій Качинський-«Остап; Щупак», поручник УПА, організатор перших відділів УПА на Волині. В нічному бою загинули 4 повстанці і близько 60 німців.

11.03.1943 – у відповідь на дії радянських партизан німецький каральний загін СД та угорські вояки знищили с.Козари на Чернігівщині, жорстоко вбили 3908 мирних мешканців, спалили 870 господарств, село перестало існувати.

12.03(28.02).1863 – у Санкт-Петербурзі народився Володимир Вернадський, природознавець, філософ, творець геохемії, біогеохемії та радіогегології, засновник Української АН та першої наукової бібліотеки в Україні, дійсний член УАН, НТШ, Паризької та Чеської АН.

12.03.1903 – народився Михайло Рощиб’юк, знаний майстер косівської художньої кераміки.

12.03.1983 – у Житомирі Борис Тен (спр. Микола Хомичевський), священник УАПЦ, поет, перекладач, заслужений діяч польської культури, репресований радянським режимом.

12.03.2003 – у Мюнхені померла Слава Стецько, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста, член ЦК АБН, голова Проводу ОУН(б), депутат ВР України. Дружина Ярослава Стецька.

13.03.1933 – у м. Долина на Івано-Франківщині помер Михайло Пачовський (пс. Михань Лопач), письменник, педагог, фольклорист, самодіяльний композитор, громадський діяч. Делегат Української Національної ради ЗУНР. Активний член «Просвіти», співзасновник товариства «Сокіл» у Долині.

13.03.1993 – у Каліфорнії помер Микола Степаненко, священник УПЦ, журналіст, літературознавець, педагог, публіцист, дійсний член НТШ та УВАН, віце-президент УНР в екзилі, член управ низки громадських і політичних товариств діаспори.

14.03.1923 – у Києві помер Петро Стебницький, письменник, публіцист, міністр освіти Української Держави, керівник Комісії біографічного словника при ВУАН, голова київської «Просвіти».

15.03. Проголошення незалежностиКарпатської України

16(4).03.1863 – в Одесі народився Герасим Головко, живописець, пейзажист, член Товариства південноросійських (українських) художників.

16.03.1943 – на засланні в Красноярському краю помер Степан Жарко, кобзар, імпровізатор-віртуоз, скрипаль, художній керівник чоловічої капели бандуристів ст. Канівської, режисер та актор станичного театру, артист Кубанського симфонічного оркестру, викладач музики та співу у школах.

17.03.1883 – у с.Купин на Хмельниччині народився Павло Богацький, письменник, журналіст, літературознавець, бібліограф, редактор, дійсний член НТШ. В період УНР начальник Київської повітової міліції, отаман Коша охорони при Міністерстві внутрішніх справ УНР.

17.03.1933 – урядовою постановою в колгоспах запроваджено систему оплати праці трудоднями, яка перетворила українських селян на новітніх рабів московської комуністичної імперії.

18.03.1913 – на зборах ініційованих українськими діячами Галичини проголошено створення військового товариства «Січові стрільці».

18.03.2003 – у Києві помер Олександр (Олесь) Бердник, письменник-фантаст, футуролог, художник, композитор, співзасновник Української Гельсінської групи, правозахисник, політв’язень.

19.03.1893 – у с. Кам'янка Лісова (нині не існує) на Львівщині народився Василь Кулинич, священник УГКЦ, декан Рава-Руський, репресований, душпастирював у підпіллі.

19.03.1893 – у с.Вікно на Тернопільщині народився Василь Мудрий, дійсний член НТШ, співорганізатор Львівського таємного укр. ун-ту, чл. Головної управи т-ва "Просвіта", гол. редактор газ. "Діло", співзасновник УНДО, віце-маршалок польського Сейму (1935), віце-президент УГВР, директор бюро Українського конгресового комітету Америки.

20.03.1943 – у Києві померла Лідія Деполович, педагог, методист, автор букварів і читанок.

21.03.1943 – курінь УПА С. Качинського-«Остапа» здобув містечко Горохів. Загинуло 8 повстанців і 47 гітлерівців.

21.03.1943 – у Грубешові від смертельного поранення бойовиками АК помер Микола Струтинський, адвокат, доктор правознавства, громадський діяч. Голова Українського допомогового комітету.

22.03.1913 – у с.Підбуковина Підкарпатського воєводства народився Володимир Кашицький, підприємець, меценат, співорганізатор товариства «Плай» у Перемишлі, під час війни втратив обидві руки, по війні активний в культурно-освітній праці українців у Польщі, почесний громадянин м. Львова.

22.03.1943 – у с.Пересоловичі Люблінського воєводства в бою з бойовиками АК загинув Яків Гальчевський-«отаман Орел; Якуб Войнаровський», педагог, письменник, командир повстанських загонів Правобережної України, полковник Армії УНР, кваліфікований ГПУ як один із найнебезпечніших ворогів радянського режиму, майор Війська польського. За відвагу у боях проти німецького війська під м.Кутно представлений до ордену «Віртуті Мілітарі». Керівник Грубешівської повітової української самооборони, задля уникнення конфліктів ініціатор переговорів з польською стороною (03.1943).

23.03.1843 – у с. Павлівка на Івано-Франківщині народився Юліан Целевич, історик, етнограф, педагог, доктор філософії. Член комісії з підготовки підручників для шкіл з українською мовою навчання. Голова львівського товариства «Руська бесіда». Провідний член товариства «Просвіта», «Руського педагогічного товариства», «Народної торгівлі», Народної ради Ставропігійського інституту. Дійсний член НТШ, перший упорядник «Записок НТШ».

23.03.1903 – на Кубані народився Петро Гузій, бандурист, актор, розстріляний у Краснодарі 1937.

25.03.1883 – у с.Воскресинці на Івано-Франківщині народився Лесь Гринюк, письменник, перекладач, редактор газет «Поступ» і»Буковина»,громадський діяч.

26(14).03.1833 – у с.Городище на Чернігівщині народився Олександр Кістяківський, вчений-криміналіст, історик права, професор Київського університету, заступник редактора журналу «Основа», член Київської Громади в період її нелегального існування.

28.03.1933 – у Львові помер Осип Турянський (пс. Іван Думка), вчитель середніх шкіл Галичини, письменник, літературний критик.

29.03.1783 – у с. Іванівці на Львівщині народився Венедикт Левицький, священник УГКЦ, перекладач, ректор Львівської духовної семінарії, ректор Львівського університету. Притримувався консервативних поглядів, ініціював заборону альманахів «Зоря» і «Русалка Дністрова», граматики народно-розмовної мови Й.Лозинського та інших видань. Керівник відділу освіти Головної руської ради, співзасновник Галицько-Руської матиці.

30.03.1943 – на засланні в Темлагу померла Катерина Грушевська, етносоціолог, фольклорист, етнограф, культуролог, перекладач, дійсний член НТШ. Донька Михайла Грушевського.

30.03.1973 (в літературі інколи 30.02.1973) – у Канаді помер Дмитро Донцов, філософ, публіцист, літературний критик, ідеолог українського інтегрального націоналізму. Голова Союзу Визволення України (1914), співтворець Партії хліборобів-демократів. Народився у Мелітополі, нині Запорізької области 10.09(29.08).1883.

31(19).03.1873 – у с.Турівка на Київщині народився Микола Міхновський, правник, публіцист, ідеолог державної самостійности України, організатор українського війська, співзасновник Революційної Української Партії, лідер Української Народної Партії, Української Демократично-Хліборобської Партії, член Братства самостійників.

31.03.1973 – у Львові помер Павло Одрехівський, відомий майстер різьби по дереву.

К В І Т Е Н Ь

1.04.1823 –у Львові помер Мелетій Модест Гриневецький, ЧСВВ, священник УГКЦ, богослов, історик, джерелознавець, протоігумен монастирів ЧСВВ у Галичині, професор і ректор Львівського університету.

1.04.1893 – у с. Жаботин на Черкащині народився Юхим Калішевський, єпископ Звенигородський, згодом Черкаський і Єлисаветградський УАПЦ, завідувач кафедри в Одесі, після арешту зрікся сану і покаявся за «антирадянську діяльність», що зрештою не порятувало життя – розстріляний у Києві 1937.

2.04.1883 – у м. Кролевець на Чернігівщині народився Олекса Грищенко, художник, письменник, мистецтвознавець, представник паризької школи світової слави. Попри те, що виразно ідентифікував себе українцем у багатьох західних довідниках значиться московитом.

3.04.1903 – у селищі Делятин на Івано-Франківщині народилася Леся Верховинка (спр. Ярослава Кручковська), доктор медицини, письменниця, поетеса, педагог.

4.04.1113 – над р. Солоницею русько-українські князі Володимир Мономах і Святополк розгромили половецьке військо.

4.04.1953 – у США народилася Квітка Цісик, оперна і блюзова співачка, неперевершена виконавиця українських пісень авторка-виконавиця двох й до нині популярних в Україні альбомів «Пісні з України» та «Два кольори».

4.04.1953 - у Детройті помер Борис Іваницький, журналіст, директор лісового департаменту УНР, міністр рільництва УНР, професор Української господарської академії у Подєбрадах, член НТШ, ректор Українського технічно-господарського інституту в Реґенсбурзі.

5.04.1963 – у Києві помер Мар’ян Крушельницький, режисер, актор, народний артист УРСР і СРСР, один з класиків українського театру.

5.04.2013 – у м. Вишгород на Київщині помер Віктор Лісовол, бандурист, композитор. Виступав як бандурист, співак хору «Гомін», Капели бандуристів.

6.04(25.03).1873 – у м. Лубни на Полтавщині народився Борис Підгорецький, композитор, етнограф, музичний критик, педагог.

6.04.1833 – у Саратові в Московії народився Олександр Пипін, московитський історик літератури, фольклорист, академік Петербурзької АН, дійсний член НТШ. Автор численних праць в яких є матеріали про Україну, постійно наголошував на саморідності української літератури та окремішності її від московитської.

6.04.1913 – у Львові на Першому з’їзді представників Пласту утворено Організаційний пластовий комітет, який об’єднав розрізнені пластові гуртки в потужну крайову організацію.

7.04.1913 – у Львові помер Андрій Франко, найстарший син І.Франка, поет, етнограф, фольклорист, помічник і секретар батька.

8.04.1783 – Катерина ІІ підписала маніфест про приєднання Криму до Московії. На півострові розпочався політичний та економічний хаос, тисячі татар рятувались втечею до Туреччини.

8.04.1933 - Раднарком і ЦК КП(б)У запровадили у колгоспах каральні санкції за невихід на роботу і заборонили роботу поза колгоспом; правління колгоспу також могло збільшувати тривалість робочого дня і відміняти вихідні.

8.04.1943 – у Відні помер Юліян-Корнило Дзерович, священник УГКЦ, педагог, публіцист, меценат. Член УНради ЗУНР, професор Львівської духовної семінарії та Львівської богословської академії, директор Української жіночої учительської семінарії, заступник голови товариства «Рідна школа», голова товариства св. апостола Павла, останній довоєнний голова Головного товариства «Просвіта» у Львові. Референт Львівської митрополичої консисторії, аудитор Митрополичого церковного суду.

8.04.1953 – у Лук’янівській в’язниці МДБ в Києві розстріляні Дмитро Балагурак–«Скоба», референт СБ Косівського надрайонного проводу ОУН, хорунжий УПА, Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги; Дмитро Білінчук-«Хмара», надрайонний Косівський провідник ОУН, хорунжий УПА, Лицар бронзового Хреста бойової заслуги; Юліан Матвіїв-«Недобитий; Кріс», магістр права, командир куреня УПА «Перемога», референт СБ Коломийського окружного проводу ОУН, керівник Буковинського окружного проводу ОУН, поручник УПА, Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги; Олександра Паєвська-«Орися», референт пропаганди Окружного проводу ОУН, авторка статей, невеликих художніх творів.

9.04(28.03).1823 – у містечку Зіньків на Полтавщині народився Іван Посяда, педагог, член Кирило-Мефодіївського Братства, громадський діяч.

9.04.1953 – у Львові народився Дмитро Шелест, мистецтвознавець, завідувач відділу західноєвропейського мистецтва Львівської картинної галереї, загинув у Львові разом із заступником директора з господарчої частини Ярославом Волчаком від куль грабіжників, захищаючи твори від викрадення у 1992. Викрадено полотна польських художників Яна Матейка та Артура Ґротґера; вважається, що злочин вчинений на замовлення.

В ніч з 10 на 11.04.1943 – у райцентрі Ярмолинці, нині Хмельниччина допоміжна поліція в кількости 150 поліціянтів (90 українців і 60 поляків) знищила 9 німецьких офіцерів і перейшла в людвипільські ліси. Через декілька днів польські поліціянти, повіривши німецьким гарантіям про амністію, повернулися на службу проте усі були розстріляні. Українці приєдналися до УПА.

11.04.1903 – у Тернополі помер Володимир Лучаківський, письменник, адвокат, перекладач, засновник в Тернополі «Просвіти», «Руської бесіди» та аматорського театру, бургомістр Тернополя.

11.04.1983 – у Києві померла Пелагея Глущенко, художниця, майстриня петриківського розпису, заслужений майстер народної творчости УРСР.

11.04.2003 – у США помер Василь Барка, поет, прозаїк, есеїст, літературознавець, перекладач.

12.04.1893 – у с.Малин на Житомирщині народився Василь Бойко, літературознавець, член Української Центральної Ради, дійсний член Комісії УАН, викладач харківських вищих навчальних закладів, репресований.

12.04.1993 – у с.Висова на західній Лемківщині померла Марія Макара-Гайсак, визначна лемківська співачка. Пісні у її виконанні записували Ф. Колесса, О.Гижа, Я.Полянський, Р.Ройнфусс, П.Стефанівський, М.Мушинка та інші. 1947 під час переселених акцій депортована на західні землі Польщі, проте зуміла повернутися в рідне село.

13.04.1093 – у Вишгороді поблизу Києва помер Всеволод І Ярославович, Великий князь Київський, п’ятий син Ярослава Мудрого. Був освіченим державцем, намагався втримати єдність київської держави, підтримував дружні зв’язки з європейськими володарями.

13.04.1933 – у м. Сухумі помер Степан Ерастов, співзасновник кубанського осередку «Просвіти», член Української Центральної Ради від Кубані, голова Всеукраїнського національного конгресу.

14.04.2013 – в Івано-Франківську помер Олександр Карпенко, історик, професор. В радянські часи шельмований за висвітлення історичного значення ЗУНР; від повної обструкції врятувала участь у війні, поранення та бойові нагороди. В повну силу як науковець зміг працювати лише із здобуттям Україною незалежности. Директор Наукового центру дослідження українського національно-визвольного руху Прикарпатського національного університету та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень.

14.04.1983 – у Кракові помер Олександр Цинкаловський, історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині. Працівник Археологічного інституту Польської Академії наук. Публікувався у виданнях УСКТ «Наше слово», «Наша культура», Український календар.

16.04.1113 – у Вишгороді поблизу Києва помер Святополк ІІ Ізяславич, Великий князь київський, онук Ярослава Мудрого. За його князювання відбувались найбільші половецькі напади на Україну, здійснив низку переможних походів у Половецьку землю. Ініціював Любецький (1097) та Витичівський (1100) князівські з’їзди, які дещо пригамували міжусобні чвари. За його правління збудовано Михайлівський Золотоверхий собор. За причетність до спекуляцій сіллю та махінацій лихварів був непопулярним в народі.

17.04.1893 – у с.Городниця на Івано-Франківщині помер Теофан Глинський, письменник, публіцист, учасник Собору руських учених у Львові, оборонець української мови.

18.04.1953 – у Львові помер Йосиф Кишакевич, священник УГКЦ, композитор, хоровий диригент. Співорганізатор львівського «Бояна» та перемишльського «Бояну», організатор хорів та співочих гуртків. Капелан УГА. Крилошанин, радник Митрополичої консисторії, член Богословського наукового товариства у Львові.

20.04.1863 – у с.Пищатинці на Тернопільщині народився Ярослав Кулачковський, економіст, адвокат, організатор українського економічного життя в Галичині, засновник і директор товариства взаємних забезпечень «Дністер» у Львові. Почесний член товариства «Просвіта».

20.04.1903 – у м.Бендери, нині в сепаратистській частині Молдови народився Гео Шкурупій (спр. Георгій Данилович), поет-панфутурист, прозаїк, кіносценарист, журналіст. Розстріляний в московитських таборах.

21.04.1923 – у м.Бережани на Тернопільщині помер Тимотей Старух, посол до австрійського парламенту, член Української Національної Ради ЗУНР, комісар ЗУНР м. Бережан. Меценат українського студентства та преси.

21.04.1953 – у Львові помер Олександр Бариляк, фольклорист, правник, директор «Народної торгівлі», член Ради сеньйорів при Українському державному правлінні Я. Стецька (1941).

22.04.1823 – у с. Підпечери на Івано-Франківщині народився Василь Ільницький, священник УГКЦ, історик, педагог, письменник, театральний критик, учасник «Собору руських учених», член першого виділу «Просвіти».

22.04.2013 –у США померла Марія Савчин-«Марічка», зв’язкова референтури СБ у Крайовому Проводі ОУН, надрайонова УЧХ Перемищини, дружина полковника УПА Василя Галаси, нагороджена Бронзовим Хрестом Заслуги і медаллю «За працю в особливо важких умовах», член Видавничого комітету «Літопис УПА».

25.04.1893 – у м. Кагарлик на Київщині народилася Антоніна Іванова, художниця школи «бойчукістів». Членкиня Асоціації революційного мистецтва України. Після важкої хвороби була прикута до інвалідного візка, через що відмовилась від фрескового живопису та перейшла до розпису фарфору, іграшок, тканин (хустки, скатертини, серветки).

25.04.1913 – у Чернігові помер Михайло Коцюбинський, письменник, голова «Просвіти» в Чернігові, член «Братства тарасівців». Майстер психологічної прози.

26.04. День спомину Чорнобильської трагедії

26.04.1903 – у с. Дубківці, нині Раштівці на Тернопільщині помер Гнат Галька, священник УГКЦ, фольклорист, публіцист, посол до віденського парламенту та галицького сейму, учасник Собору руських учених, співзасновник Галицько-руської матиці.

26.04.1931 – у Буенос-Айресі засновано українське руханкове товариство «Сокіл». Згодом почали творитись філії в інших місцевостях Аргентини, де перебували українські емігранти. Завдяки двом інституціям – Українській Церкві та українським суспільно-культурним і громадським організаціям до нині в Південній Америці збереглась чисельна українська діаспора.

27.04.1693 – у Перемишлі єпископ Перемиський, Самбірський і Сяніцький Інокентій Іван Винницький скликав другий православний єпархіальний соборчик, який потвердив рішення попереднього Самбірського (1691) та закріпив Унію в цілій єпархії. Це завершило конфесійне протистояння в цій частині західноукраїнських земель.

28.04.1983 – в Оттаві Радянське посольство оприлюднило комюніке «Про так званий голод на Україні» в якому головною причиною голоду назвало посуху, саботаж і терор багатих селян, а також вказало, що зменшення кількости українців було «неістотним».

29.04.1823 – у Києві помер Іриней Фальковський, єпископ Чигиринський, Смоленський і Дорогобузький Московитської Православної Церкви (РПЦ), історик, математик, географ, астроном, поет. Архимандрит низки монастирів, ректор Києво-Могилянської академії. В академії відкрив добре обладнаний фізико-математичний кабінет, при Михайлівському Золотоверхому монастирі – обсерваторію. Ініціатор створення товариства «читання добрих книг», відновлення діяльности класу нотного співу, особисто писав музику. Реформатор чернечого життя. Спадщина складає 92 томи рукописів (16 тисяч сторінок), більшість з яких не опублікована й розпорошена по різних сховищах.

29(17).04.1863 – у Львові помер Григорій Яхимович, Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський – предстоятель УГКЦ. Крилошанин Львівської капітули, ректор Львівської духовної семінарії УГКЦ, «ректор маґніфікус» (почесний ректор) Львівського університету. Співзасновник і перший керівник Головної Руської Ради, член Собору руських учених. Значною мірою спричинився до українського національного відродження у середині ХІХ століття. Відкрив велику кількість народних шкіл, домагався викладання українською мовою у школах Галичини, вимагав від духовенства проповіді виголошувати українською мовою. Посол до австрійського Райхсрату (парламенту) та Галицького сейму. Захоплювався астрономією і технікою.

30.04.1963 (за ін. даними 2.05.1963) – у с. Мшана на Львівщині помер Микола Хмільовський-«Лаврівський; Аксіос», священник УГКЦ, доктор богослов’я, капелан УГА, викладач і директор Малої духовної семінарії у Львові, дійсний радник Митрополичої консисторії та суду, крилошанин Митрополичої капітули, канонік. Після арешту членів Капітули підпільно виконував обов’язки глави УГКЦ, член УГВР. Засуджений на 10 років, відмовився від пропозиції за зраду отримати волю і сан архиєпископа РПЦ. Після звільнення душпастирював у підпіллі.

квітень 1703 – помер Іван Руткович, іконописець, засновник жовквівської іконописної школи, найвидатніший представник західноукраїнського бароко.

Т Р А В Е Н Ь

3.05.1653 – у с.Низкиничі на Волині помер Адам Кисіль, воєвода Київський, сенатор Речі Посполитої, представник Речі Посполитої у переговорах з Богданом Хмельницьким, захисник православ’я, прихильник примирення з уніатами.

3.05(21.04).1873 – у Ялті в Криму помер Степан Руданський, поет, лікар, перекладач.

3.05.1893 – у м.Баку на Кавказі народився Святослав Шрамченко, капітан-лейтенант військово-морського флоту УНР, керівник Генерального морського штабу, філателіст, письменник, воєнно-морський історик.

5.05.1873 – у Львові помер Юліан Лаврівський, суддя, учасник Собору руських учених, засновник і голова «Руської Бесіди», голова товариства «Просвіта», засновник народовської газети «Основа».

6.05.1863 – у Гайдельберзі в Німеччині народився Володимир Сокальський, композитор, піаніст, музичний критик.

6.05.1913 – у Перемишлі народився Мирослав Прокоп-«Орлович; Радович; Гармаш» (літ. пс. Вировий; Садовий), громадсько-політичний діяч, один з провідників визвольної боротьби ХХ століття, доктор права, дійсний член НТШ та УВАН. Крайовий референт пропаганди ОУН на ПСУЗ (Київ; 1942), референт пропаганди Проводу ОУН. Учасник делегації для переговорів з польським підпіллям. Учасник розробки нової програми ОУН на ІІІ-му Надзвичайному великому зборі ОУН. Член Президії УГВР, Закордонного представництва УГВР. Голова середовища УГВР. Голова видавничої корпорації «Пролог», член редколегії часопису «Сучасність». Помер у Нью-Йорку 7.12.2003.

6.05.1933 – у Львові на відзначення 1900-ї річниці від Розп’яття та Воскресіння Ісуса Христа «Українська Молодь Христові» (УМХ) організувала 100-тисячний здвиг молоді.

6.05.2003 – у Києві помер Олександр Білаш, композитор, поет, педагог, Народний артист УРСР, Народний артист СРСР, Герой України. Уславився як композитор популярного жанру – автор музики близько 400 пісень

7.05.1073 – у Києві помер Антоній Печерський, основоположник українського чернецтва, засновник Києво-Печерського монастиря, будівничий Свято-Успенського собору, святий. В церковному календарі пам’ять преподобного відзначається 23(10) липня.

8.05.1993 – у США помер Святослав Гординський, художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст.

9.05.1923 – у с. Шульганівка на Тернопільщині народилася Люба Гайовська-«Рута», референт пропаганди Львівського Крайового проводу ОУН, письменниця, журналістка. З 30 прожитих років у боротьбі провела – 16, з них в підпіллі та боях – 10.

9.05.1963 – у Торонто помер Степан Килимник, історик, етнограф, педагог, дійсний член НТШ та УВАН. Під час Другої світової війни політичний референт ОУН(б) на Вінничині.

10.05.1663 – у Корсуні на Черкащині помер Діонісій Балабан, Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі. Відстоював канонічну єдність Української Православної Церкви з Константинопольською патріархією, чинив опір спробам Москви підпорядкувати Київську Митрополію, підтримував гетьмана І. Виговського.

11.05.1883 – у Києві помер Михайло Тулов, літературознавець, мовознавець, письменник, педагог, професор Ніжинського ліцею, помічник попечителя Київської учбової округи, обстоював право українців навчатись рідною мовою, за що відправлений у відставку, автор підручників з української мови.

11.05.1913 – в українському м.Стародуб, окупованому Московією помер Олександр Рубець, фольклорист, хоровий диригент, композитор, педагог

11.05.2003 – у с. Струсів на Тернопільщині померла Ольга Сліпа-«Цека», лікар, політв’язень, краєзнавець, громадська діячка, дальня родичка Патріарха Йосифа Сліпого.

13.05.1933 –у Харкові покінчив життя самогубством Микола Хвильовий, прозаїк, поет, публіцист, основоположник післяреволюційної української прози. Його смерть стала крахом ідеології націонал-комунізму.

13.05.1943 – на Волині в бою з німецьким каральним підрозділом в складі групи з десяти повстанців загинув Василь Івахів-«Рос; Сом; Сонар», військовий референт ОУН на Північно-західних українських землях, шеф Крайового військового штабу УПА, один з перших командирів УПА, підполковник УПА.

13.05.1983 – у Канаді помер Костянтин Андрусишен, славіст, лексикограф, літературознавець, перекладач, професор кафедри української мови Саскачеванського університету, член Королівського товариства Канади та НТШ.

14.05. День Матері

14.05.1783 – указ московської імператриці Катерини ІІ про запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині.

14.05.1973 – у Львові помер Леопольд Левицький, графік, живописець, скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР.

15(4).05.1773 – на Кам’янській Січі, нині с.Республіканець на Херсонщині помер Кость Гордієнко, кошовий отаман Запорозької Січі. Попри особисту неприязнь до гетьмана Івана Мазепи уклав з Гетьманщиною воєнний союз і спільно з гетьманом виступив проти московського царя Петра І. Кошовий отаман Кам’янської Січі та Олешківської Січі. Сподвижник гетьмана Пилипа Орлика.

15.05.1773 – у с. Терка Підкарпатського воєводства народився Іван Лаврівський, священник УГКЦ, бібліофіл, мовознавець, професор, ректор Львівської духовної семінарії, канонік митрополичої капітули, канонік перемиської єпархіальної капітули.

15(3).05.1873 – в Німеччині народився Павло Скоропадський, Гетьман Української Держави, лідер та ідеолог монархічного гетьманського руху.

15(3).05.1893 – у Катеринославі, нині Дніпро помер Іван Манжура (літ. пс. Іван Калічка), поет, фольклорист, етнограф, історик, соціолог, журналіст, лексикограф, перекладач.

17.05.1983 – у США помер Олександр Смакула, фізик, вояк УГА, винахідник антирефлексійного покриття лінз, керівник дослідної фірми К.Цейса в Єні, професор Массачусетського технологічного інституту, дійсний член НТШ, член товариства Українських інженерів в Америці.

20.05.1903 – у м. Тернопіль народився Йосиф Галабарда, ЧСВВ, священник УГКЦ. Протоігумен провінції ЧСВВ в Аргентині, редактор часопису «Життя».

20.05.1963 – у смт. Рудно біля Львова померла Марійка Підгірянка (спр. Марія Ленерт, у шлюбі Домбровська), поетеса, педагог. З 1940 внаслідок трагічного випадку залишилась прикутою до ліжка.

21.05. День пам’яти жертв політичних репресій

21.05.1903 – у м. Сокаль на Львівщині народився Роман Сельський, художник-імпрессіоніст. Співзасновник асоціації незалежних українських мистців, спільно з польськими художниками-модерністами співзасновник і голова мистецького угруповання «Артес». Професор Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Один з фундаторів неформальної львівської школи малярства, що творилась у період комуністичного формалізму та ідеологічного диктату в творчости, провідний мистець українського живопису ХХ ст.

21.05.1933 – в Одесі народився Анатолій Бачинський, історик, археограф, професор Одеського університету. Дослідник історії козацтва і селянства на півдні України.

21.05.2013 – у м. Коломия на Івано-Франківщині помер Микола Сімкайло, священник катакомбної УГКЦ, Коломийсько-Чернівецький єпископ УГКЦ. У серпні 1987 в групі катакомбних священників, ченців та мирян, очолюваної єпископами Павлом Василиком і Софроном Дмитерком, склав заяву про вихід частини УГКЦ з підпілля. Учасник ланцюгового голодування в Москві за легалізацію УГКЦ (1989), член делегації на переговорах в Москві за права УГКЦ.

22.05.1883 – у Львові народився Альфред Шаманек, полковник УГА, начальник Генерального штабу УГА. Один з розробників плану Чортківської офенезиви. Шеф штабу Червоної УГА, загинув при спробі перейти до Армії УНР.

22.05.1933 – у м.Буськ на Львівщині помер Лев Чачковський, правник, аматор-археолог у Галичині, дослідник княжих міст Галича-Крилоса, Теребовлі, Звенигорода, Белза, Буська, дійсний член НТШ.

23.05.1763 – у с. Якторів на Львівщині народився Михайло де Нойштерн Гарасевич, священник УГКЦ, історик, редактор, професор Studium Ruthenum (Руського інституту), почесний канонік Перемиської єпархії, генеральний вікарій Львівської митрополичої капітули, захисник прав української нації.

23.05.1883 – у м.Валки на Харківщині народився Михайло Пересада-Суходольський, генерал-хорунжий Армії УНР, начальник канцелярії повстанського штабу Ю. Тютюнника, член управи Львівської філії УЦК.

23.05.1933 – у Львові помер Олександр Стефанович, священник УГКЦ, співзасновник газети «Діло», Українського педагогічного товариства («Рідна школа»), товариства «Народна Рада», Національно-демократичної партії, голова Української трудової партії, почесний член товариства «Просвіта».

23.05.1943 – у Львові в перестрілці з гестапівцями, вбивши одного з переслідувачів, загинула Марта Чорна-«Медея», розвідниця ОУН.

23.05.1943 – у Парижі помер Петро Нілус, живописець, художній критик, співзасновник Товариства південноросійських (українських) художників.

25.05.1933 – у Самборі помер Франц Рабій, священик УГКЦ, крилошанин, громадський діяч. Дослідник історії та ініціатор коронації Самбірської чудотворної ікони Богородиці.

25.05.1933 – у Краснодарі, нині в Московії помер Яків Жарко, письменник, актор, співорганізатор катеринодарської «Просвіти» та місцевого відділення Революційної української партії.

25.05.1943 – у шпиталі м.Біла Підляська від кульових поранень завданих польськими бойовиками помер Іван Пастернак, громадсько-політичний діяч Підляшшя, Холмщини та Берестейщини, сенатор польського Сейму, член Українського парламентського клубу, голова українського просвітницького товариства «Рідна хата» (1924-1928), член головної шкільної ради, голова Українського допомогового комітету в Білій Підляській та голова ревізійної комісії Підляського союзу українських кооперативів.

26.05.1053 – народився Володимир Мономах, полководець, політик, Великий князь Київський, ініціатор Любецького (1097) та Витечівського (1100) князівських з’їздів, організатор успішних спільних походів князів проти половців. Тимчасово призупинив процес остаточного роздроблення Давньоруської держави, автор поміщеного в Лаврентіївському літописі «Повчання».

26.05.1903 – у м. Коломия в єврейській сім’ї народилася Марія Сельська (уроджена Марґіт Райх), художниця, дружина Романа Сельського. Членкиня Асоціації незалежних українських мистців.

26.05-4.08.1953 – у Норильську (Красноярський край, Особливий табір №2 «Горлаг») українські політв’язні підняли повстання, яке дало поштовх низці наступних повстань в таборах ГУЛАГу. В подальшому наслідком цих повстань відбулись суттєві зміни в репресивній системі радянської імперії.

26.05.1983 – у Караганді в Казахстані помер Олександр Хіра, професор та ректор Ужгородської духовної семінарії, папський шамбелян і радник єпископської Консисторії, єпископ катакомбної УГКЦ, в’язень радянських таборів.

26.05.1993 – у Львові помер Юліян-Андрій Редько, мовознавець, педагог, літературознавець, письменник, перекладач.

27(12).05.1843 – у с.Стахорщина на Чернігівщині народився Дмитро Самоквасов, археолог, історик права, професор Варшавського та Московського університетів.

28.05.1933 – у Львові на могилі І. Франка відкрито надмогильний пам’ятник Каменяреві. Автор пам’ятника уродженець Полтавщини С. Литвиненко.

28-29.05.1943 – в Лельчицькому районі Гомельської области в Білорусії (не ризикнули в Україні) відбулась нарада за участи представників ЦККП(б)У, Українського штабу партизанського руху та командирів більшовицьких партизанських загонів Правобережної України, на якій погоджено плани боротьби з українським самостійницьким рухом.

28.05.2003 – у США помер Степан Ґоляш-«Мар», організатор старшинської школи УПА в Карпатах, надрайонний провідник Лемківщини. Мікробіолог, керівник комбатантського відділу Товариства вояків УПА, керівник фінансової комісії видавництва «Літопис УПА».

28.05.2003 – помер Маркіян Охримович, священник підпільної УГКЦ, репресований.

29-30.05.1943 – у с.Дермань на Рівненщині поліція за підтримки німецького карального загону замордувала більше 450 українських селян.

31.05.1223 – у битві на Калці об’єднане русько-половецьке військо зазнало поразки від татаро-монголів.

Ч Е Р В Е Н Ь

1.06.1903 – у Станіславі, нині Івано-Франківськ народився Василь Величковський, ЧНІ, єпископ катакомбної УГКЦ, блаженний УГКЦ. Доброволець УСС (1918). За відмову перейти в московське православ’я репресований. Після звільнення долучився до організації підпільної Церкви. В готелі Москви Йосифом Сліпим таємно хіротонізований на єпископа. Місцеблюститель глави УГКЦ в Україні. Депортований режимом за межі СРСР. Помер у Вінніпеґу 30.06.1973.

2.06.1933 – у Львові помер Ілля Кокорудз, педагог, професор, дійсний член НТШ, член товариства «Просвіта», «Руського клубу», голова «Руської Бесіди», товариства «Рідна школа», співзасновник «Учительської громади», усе своє чимале майно заповів на національні справи.

3.06.1793 – у Варшаві народився Антоній Мальчевський, польський поет-романтик, один з фундаторів української школи в польській літературі.

3.06.1863 – у м. Буськ на Львівщині народився Євген Петрушевич, правник, доктор цивільного і церковного права, Президент Української Національної Ради ЗУНР, Диктатор ЗУНР.

3.06.1963 – у Ватикані помер Іван ХХІІІ, 261-й Папа Римський, святий Католицької Церкви. Скликав ІІ Ватиканський Собор, за що називають «соборовим Папою», за скромність і близькість до народу – називають «добрим Папою». Визначив новий курс розвитку Церкви, що відповідав реаліям життя модерного суспільства. Значною мірою завдяки його дипломатичним зусиллям звільнено з комуністичних концтаборів Митрополита УГКЦ Йосифа Сліпого.

3.06.1973 – у Києві помер Михайло Гришко, співак, народний артист УРСР і СРСР (1950). Соліст Одеського, Харківського, Грузинського, Київського оперних театрів. Володів рідкісним за красою і силою голосом.

4.06.1953 – у Мюнхені помер Степан Баран, адвокат, правознавець, публіцист, дійсний член НТШ. Член Української національно-демократичної партії, Української національної ради ЗУНР, державний секретар земельних справ уряду ЗУНР, депутат польського Сейму.

7.06.1843 – у с.Новосілки на Львівщині помер Маркіян Шашкевич, священник УГКЦ, зачинатель нової української літератури, національний будитель Галичини.

7.06.1883 – у м.Коломия на Івано-Франківщині народився Антін Онищук, етнограф, фольклорист, дослідник Гуцульщини та українського гончарства, співробітник Етнографічної комісії НТШ, делегат Української Національної Ради ЗУНР, учений секретар Етнографічної комісії ВУАН, старший науковий співробітник Всеукраїнського історичного музею у Києві, розстріляний більшовиками 1937.

7.06.1893 – у с. Піски на Полтавщині народився Федір Божко, підполковник Армії УНР, творець легендарного кінного полку Чорних запорожців. Учасник Першого зимового походу.

8.06.1883 – у с. Миколаїв на Львівщині народилася Ольга-Олександра Дучимінська, письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка, журналістка, народна вчителька, фольклористка, етнограф, організатор жіночого руху в Галичині, у віці 66 років репресована радянським режимом.

8.06.1973 – у Західній Німеччині померла Наталя Полонська-Василенко, історик, дійсний член НТШ, академік УВУ та Міжнародної АН у Парижі, представниця державницької історичної школи.

9.06.1933 – у Львові помер Олександр Бачинський, священник УГКЦ, крилошанин і генеральний вікарій Митрополичої капітули у Львові, церковний письменник, перекладач Святого Письма, ректор духовної семінарії, член-засновник Богословського наукового товариства.

9.06.1953 – у Львові помер Петро Мечник, сотник УГА, ад’ютант генерала Омеляновича-Павленка, професор-філолог Академічної гімназії у Львові, останній її директор.

9.06.1963 – у Львові помер Василь Барвінський, піаніст, композитор, диригент, музичний критик, педагог, чільний діяч Союзу українських професійних музик, почесний доктор Українського університету в Празі, директор і професор Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка, керівник хору «Боян», репресований радянською владою.

11.06.1883 – у с. Кліцько на Львівщині народився Михайло Тершаковець, літературознавець, педагог, дійсний і почесний член НТШ, почесний член Інституту-заповідника М.Шашкевича у Вінніпезі, дослідник літературного життя Галичини епохи національно відродження.

11.06.1993 – в Канаді помер Мстислав І (Степан Скрипник), хорунжий Армії УНР, особистий ад’ютант Головного Отамана УНР С.Петлюри, посол до Сейму у міжвоєнній Польщі, Патріарх Київський і всієї України УАПЦ, згодом УПЦ (КП).

12.06.1903 – у Станіславі, нині Івано-Франківськ помер Остап Левицький, педагог, письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч

13.06.1963 – у Києві помер Олександр Пащенко, графік, народний художник УРСР, професор і ректор Київського художнього інституту.

14.06. Народився Євген Коновалець

15.06.1863 – у с. Кибинці на Полтавщині народилася Марія Проскурівна, письменниця, мати поета Михайла Семенка.

15.06.1923 – у Києві народилася Алла Сміленко, археолог-славіст, дослідниця ранньої історії слов’ян.

16.06.1993 – у с.Сущин на Тернопільщині помер Володимир Гончар, священник УГКЦ, опікувався стигматичкою Софією Гальчинською, за відмову «добровільно» перейти в московське православ’я засуджений на 25 років ув’язнення, після звільнення попри погрози з боку КҐБ душпастирював приватно.

17.06.1883 – у м.Коломия на Івано-Франківщині народився Осип Білоскурський, майстер художньої кераміки. Помер у м.Алма-Ата 26.03.1943.

18.06. День батька

18.06.1993 – у Києві помер Іван Гончар, скульптор, графік, маляр, етнограф, колекціонер, шістдесятник, Заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник УРСР. Засновник першого в радянській Україні приватного музею у власному будинку, який за кількістю та цінністю експонатів він не поступався державним музеям. Підготував 18 томів історико-етнографічних альбомів «Україна і Українці».

19.06.2003 – Сенат Канади одностайно схвалив резолюцію з осудом та кваліфікацією як геноцид Голодомору в Україні.

20(7).06.1853 – у с.Новий Витків на Львівщині народився Олександр Мишуга, оперний співак, педагог, меценат. Серед тогочасних виконавців вважався «королем тенорів» рівня Карузо та Шаляпіна. Щедро жертвував кошти на українські проєкти.

21.06.1963 – у Києві помер Омелян Железняк, художник-кераміст, заслужений майстер народної творчости УРСР.

22.06.2003 – у Львові помер Йосиф Андріїшин, священник УГКЦ, доктор канонічного права, радник Патріарха Йосифа Сліпого, голова Патріаршого Трибуналу УГКЦ.

22-24.06.1943 – відбувся Перший конґрес українців Канади, який одним із пріоритетних завдань визначив допомогу 45 мільйонам українців в Європі у здобутті незалежности.

24.06.1913 – в Канаді народився Павло Юзик, історик, член Сенату Канади, правозахисник, голова Комісії прав людини СКВУ, професор Манітобського згодом Отавського університетів, голова організації Молоді українські націоналісти, Українського культурного й освітнього осередку у Вінніпезі.

24(12).06.1873 – у Полтаві народився Іван Стешенко, літературознавець, письменник, член Старої громади, УСДРП і ТУП, дійсний член НТШ, член Центральної Ради, генеральний секретар освіти, організатор і голова Товариства Шкільної Освіти. Здійснював українізацію шкільництва, убитий в Полтаві більшовиками.

26.06.1883 – у Києві помер Василь Незабитовський, вчений-правник, фахівець в області міжнародного права, декан та проректор Київського університету.

26.06.1913 – у с. Добрівляни на Львівщині народився Петро Мірчук-«Залізняк», історик, журналіст, редактор націоналістичних видань, референт Крайової екзекутиви ОУН, член Проводу ЗЧ ОУН, громадський діяч на еміграції, доктор філософії УВУ.

27.06.1913 – у Харкові помер Дмитро Міллер, історик, краєзнавець, дослідник права в Гетьманщині й Слобожанщині XVIII ст.

28.06. День Конституції України

30.06. Акт відновлення Української Державности

30.06.1973 – у США помер Нестор Процик, доктор медицини, психіатр, літератор. Член Проводу ОУН. Засновник УЧХ у Мюнхені для допомоги українським біженцям, член Комісії для представлення інтересів українців на Паризькій мировій конференції (1945). Керівник організаційної мережі ОУН у Франції. Директор психоневрологічної лікарні в Нью-Йорку, співзасновник організації «Американські приятелі Антибільшовицького блоку народів», відділу Українського лікарського товариства Північної Америки, засновник і голова кредитової спілки «Дніпро», заступник президента Українського конгресового комітету Америки.

Л И П Е Н Ь

3.07.1903 – у с. Березівка на Вінниччині народився Василь Хмелюк, маляр-постімпресіоніст, поет, член Асоціації незалежних українських мистців.

3.07.1983 у – Львові помер Дмитро Бандрівський, письменник, мовознавець, літературознавець, етнограф.

4.07.1863 – у с.Устя-Зелене на Тернопільщині народився Юліан Панькевич, художник, літератор, громадський діяч в Галичині, загинув у Харкові за нез’ясованих обставин (у 1930-х).

4.07.2013 – у Чикаго помер Інокентій Іларіон Лотоцький, ЧСВВ, єпископ Чиказький УГКЦ.

6.07.1983 – у Львові помер Федір Максименко, бібліограф, книгознавець, один із фундаторів бібліотечно-бібліографічної справи в Україні.

7.07.1893 – у с.Старуня на Івано-Франківщині народився Симеон Лукач, єпископ катакомбної УГКЦ, репресований, блаженний УГКЦ.

7.07.1933 – у м.Познань помер Володимир Ольшевський, генерал-хорунжий Армії УНР, учасник 1-го Зимового походу, член Українського Воєнно-Історичного товариства.

7.07.1933 – у Харкові покінчив життя самогубством Микола Скрипник, радянський партійний і державний діяч, один з організаторів КП(б)У, організатор і провідник українізації УСРР. Його загибель знаменувала повне фіаско ідей націонал-комунізму.

7.07.1943 – в районі Свинарського лісу розпочались переговори між представниками ОУН(б) та Делегатурою польського еміграційного уряду на Волині, які на жаль не заершилися жодними домовленостями.

9.07.1953 – в комуністичних таборах загинув Іван Чепига-«Глінка; Рудченко». Професор Станіславської гімназії, редактор часопису «Український пласт», газети «Українське слово» в Станіславі (1941). Працівник окружного осередку пропаганди ОУН Станіславщини, редактор підпільної газети «Вісті тижня».

11.07.1963 – у Львові померла Олена Степанів (Степанівна), перша у світі жінка у званні офіцера, історик, географ, громадська діячка. Дружина підполковника (на еміграції генерал-хорунжого) Армії УНР Романа Дашкевича, мати історика-сходознавця Ярослава Дашкевича, хресна мати українознавця Володимира Кубійовича. Хорунжа Легіону УСС. Один з організаторів Листопадового чину (1918), чотар УГА, референт преси Міністерства закордонних справ УНР. Член НТШ, ініціаторка створення Географічної комісії НТШ, член товариства «Рідна школа», референт Ревізійного союзу українських кооперативів. Репресована радянським режимом.

12.07.1983 – «Комітет захисту католицької віри в Україні» звернувся до міністра внутрішніх справ УРСР з проханням легалізувати УГКЦ та протестом проти переслідування греко-католиків.

15.07.1923 – у Полтаві народився Сергій Висоцький, історик, археолог, мистецтвознавець, мовознавець, дослідник давньоукраїнського графіті.

15.07.1933 – у Золочеві помер Ярослав Олесницький, правник, дипломат, член Української Національної Ради ЗУНР, голова дипломатичної місії УНР у Лондоні, викладач Львівського таємного університету, член УНДО, посол до польського Сейму.

15.07.1973 – в Західній Україні КДБ виявило підпільну друкарню української католицької літератури.

15.07.1943 – «Міжнародна комісія спеціалістів з судової медицини» опублікувала результати ексгумації жертв московсько-більшовицького терору у Вінниці від 1937 по 1941 роки. Загалом з різних могил було ексгумовано останки близько 10 тисяч жертв.

16.07.1893 – у с.Охматів на Черкащині народився Данило Демуцький, фотограф, кінооператор, репресований радянським режимом.

16.07.1983 – у Чикаґо помер Степан Любомирський (спр. Любомир Рихтицький), письменник, редактор, радіокоментатор, графік, видавець натхненник та організатор Підпільної Пошти України. Поручник Дивізії «Галичина». Член Управи братства дивізійників, Організації оборони чотирьох свобод України, Асоціації діячів української культури. В діаспорі видав 26 томів творів (невиданими залишилось 6 романів), за його сценаріями знято декілька фільмів. В царині філателії видав майже 3700 основних типів марок (з різновидам майже 7000) та понад 470 блоків. УРСР, будучи членом Всесвітнього поштового союзу, за весь час членства не випустила жодної (!) власної поштової марки.

18.07.1613 – у Володимирі Волинському помер Іпатій Потій, Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси, один з творців Берестейської Церковної Унії 1596, предстоятель Української Унійної Церкви.

19.07-1.08.1953 – у Воркуті в системі таборів «Річлаг» українські політв’язні ініціювали повстання. Керівництво протестами здійснював Міжнаціональний страйковий комітет, куди входили представники від кожної нації. Під час придушення повстання згідно офіційних даних убито 53 (з них 30 українців) і поранено 138 каторжан, за підрахунками в’язнів загинуло понад 130 та поранено до 400 осіб.

20.07.1853 – у с. Чагрів на Івано-Франківщині народився Петро Огоновський, педагог, вчений, дійсний член НТШ, голова товариства «Просвіта». Брат Олександра, Омеляна та Іларія Огоновських.

20.07.1903 – у Ватикані помер Лев ХІІІ, Папа Римський. Прихильно ставився до УГКЦ, ініціював проект підвищення Галицької митрополії до рівня Патріархату, що викликало опір угорського та польського єпископату, започаткував реформу оо. Василіан, заснував Станіславівське єпископство, іменував Митрополита С. Сембратовича кардиналом, заснував окрему семінарію для українців у Римі. В світі відомий як поборник соціальної справедливости та влаштування людського суспільства на принципах євангельських заповідей.

22.07.1903 – у с. Довге на Львівщині помер Корнило Устиянович, маляр, іконописець, портретист, представник класицизму й академізму в Галичині, письменник, публіцист, народовець.

23.07.2003 – в Канаді помер Ісидор Борецький, єпископ Торонтський УГКЦ. Засновник видавництва «Наша мета», ініціатор побудови більш як 60 храмів, Академії сс.Служебниць в Анкастері, друкарні оо. Василіан у Торонто, колегії св. Василія Великого у Вестоні, низки українських суспільних організацій. Співзасновник товариства українців-католиків «Свята Софія», прихильник Українського Патріархату. Активний учасник великої кількости українських культурних проєктів на еміграції. Організатор фінансової та гуманітарної допомоги Україні.

24.07.1873 – у Кременці на Волині народився Олександр Осецький, генерал-хорунжий Армії УНР, начальник Головного штабу, командувач Холмської групи Дієвої армії УНР, Військовий комісар Директорії України, представник Головного Отамана УНР при Ю.Пілсудському.

24(12).07.1883 (згідно інших даних 16.11.1882 або 4.11.1883) – у містечку Драбів на Черкащині народився Михайло Білинський, міністр морських справ УНР, міністр внутрішніх справ УНР, організатор та командир Дивізії морської піхоти Директорії УНР, контр-адмірал УНР. Учасник Першого Зимового походу. Член штабу Української Повстанської армії Ю.Тютюнника. Участь у Другому Зимовому походу Армії УНР мотивував бажанням: «Щоб хоч один міністер загинув разом зі своїми вояками в обороні ідеї самостійності України». Загинув біля с. Малі Міньки 1921.

24.07.1933 – пастирський лист галицьких єпископів "до всіх людей доброї волі" із засудом більшовицького Голодомору

26(15).07.1773 – у Переяславі народився Ілля Тимківський, педагог, правник, філолог, співзасновник Харківського університету. Помер у с.Туранівка на Сумщині 27(15).02.1853.

27.07.1923 – Раднарком УСРР видав декрет «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл.

28.07.1903 – у с.Великий Бір колишньої Чернігівської губернії (землях анексованих у 1918 Московією) народився Володимир Голобуцький, історик, дослідник українського козацтва, фахівець з економічної історії України. Помер у Києві 21.01.1993.

28.07.1923 – у с. Веприк на Київщині народився Володимир Косовський, поет, письменник, громадський і культурний діяч, у роки німецької окупації станичний ОУН, репресований. Засновник і перший керівник Меморіального музею-садиби К.Стеценка у с. Веприк, звільнений з посади директора за вказівкою КҐБ.

28.07.1943 – комуністами замордований Мирон Колтонюк, священик УГКЦ, парох у с. Жуків і Гораєць, Чесанівський декан.

29.07.1793 – в Словакії народився Ян Коллар, лютеранський священик, письменник, мовознавець, фольклорист, етнограф, філософ. Ідеолог панславізму – звільнення та об’єднання слов’ян. Листувався з о.Маркіяном Шашкевичем та братами о.Яковом й Іваном Головацькими. Мав вплив на діячів «Руської Трійці», Кирило-Мефодіївського товариства, Тараса Шевченка, відродження української літератури в Галичині.

29.07.1943 – у Львові помер Михайло Волошин, адвокат, журналіст, хоровий диригент, композитор, критик, сотник УСС, адвокат у політичних процесах (1930-ті), член ЦК УНДО.

30(18).07.1863 – таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Московитської імперії П. Валуєва (Валуєвський циркуляр), яким наказувалось припинити видання книг написаних українською мовою.

С Е Р П Е Н Ь

1.08.1843 – у с. Висова Горлицького повіту народився Матвій Астряб, педагог, історик, краєзнавець, дійсний член Полтавської вченої архівної комісії, співорганізатор з’їзду краєзнавців Лубенщини (1923).

1.08.1893 – у с. Осмолода на Івано-Франківщині народився Лев Глинка, старшина УГА, священник УГКЦ, доктор канонічного права. Ректор Малої семінарії у Львові, викладач Богословської академії, дійсний член Богословського наукового товариства. Працівник Українського центрального комітету в Кракові. Репресований радянським режимом, душпастир катакомбної УГКЦ.

1.08(19.07).1913 – у містечку Сурамі в Грузії померла Леся Українка, письменниця, перекладачка, культурна діячка, поряд з Тарасом Шевченком, Андреєм Шептицьким, Іваном Франком один з чотирьох символів духовної ідентичности сучасної української нації.

3.08.1833 – у с. Григорів на Івано-Франківщині народився Омелян Огоновський, вчений-філолог, літературознавець, професор Львівського університету, член-кореспондент Польської АН, співзасновник Просвіти, Народної Ради, НТШ, провідник народовського руху.

3.08.1903 – у с. Бобовище на Закарпатті народився Стефан Бендас, священник УГКЦ, історик, краєзнавець, генеалог, богослов, в’язень комуністичних концтаборів, душпастир катакомбної УГКЦ.

3.08.1933 – у Львові помер Іван Фіґоль, священник УГКЦ, доктор богослов’я, професор Богословської академії у Львові, організатор Марійських дружин, провідний член багатьох українських товариств, член Богословського наукового товариства, голова Товариства українських катехитів, співорганізатор УМХ.

3.08.2013 – у Києві померла Ірина (Іраїда) Жиленко, поетеса, дитяча письменниця, журналістка, шістдесятниця, дружина письменника В.Дрозда.

4.08.1943 – біля містечка Делятин на Івано-Франківщині в метушні бою правдоподібно своїми ж був ліквідований комісар партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака, член підпільного ЦККП(б)У, генерал-майор, Герой СРСР Семен Руднєв.

5.08(23.07).1903 – у м. Лебедин на Сумщині народився Борис Гмиря, оперний і камерний співак (бас), Народний артист СРСР. Володів голосом винятково широкого діапазону та красивого тембру, не зважаючи на обставини пропагував українські народні пісні та пісні на слова Т.Шевченка, відмовився від спокусливих пропозицій жити і працювати в Москві чи Ленінграді.

6.08.1883 – у Франції народився Філіпп Ру, чернець місіонерського згромадження Облатів, священник УГКЦ. Душпастир та місіонер для українських емігрантів у Канаді. Архітектор і будівничий українських храмів у Канаді.

6.08.1943 – у Зальцбургу в Австрії помер Айталь Вітошинський, правник, голова Військової кодифікаційної комісії УНР у Києві, правничий дорадник екзильного уряду ЗУНР у Відні.

7.08(26.07).1873 – у с.Гулівка на Волині народився Дмитро Абрамович, історик літератури й мови, член-кореспондент АН СРСР, науковий працівник ВУАН. Від часу праці у ВУАН писав статті виключно українською мовою та друкував їх в українських виданнях. З 1934 і до смерти у 1955 до друку не допущено жодної праці чи навіть рецензії.

8.08(27.07).1883 – у с. Мизове на Волині народився Никанор Бурчак-Абрамович, Митрополит УАПЦ в діаспорі. Активний в українізації Православної Церкви у міжвоєнній Польщі. Від березня 1942 до вересня 1943 висвятив для УАПЦ 8 єпископів, 187 священиків.

8.08.1913 – у смт.Щирець на Львівщині народився Григорій Мацейко-«Ґонта; Книш; Ольшанський», виконавець атентату на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Після виконання замаху переправлений в Аргентину.

8.08.1983 – у Вроцлаві помер Мирон Камінський-«Антін; Дон; Левчук», стрілець боївки СБ надрайону «Бескид», учасник кур’єрської групи ЗЧОУН в Польщу. Заарештований 1954. В ув’язненні освоїв програму економічних студій і після виходу на волю здобув ступінь магістра Вроцлавського університету.

9.08(28.07).1823 – у с. Антипівка на Черкащині народився Олександр Навроцький, поет, перекладач, член Кирило-Мефодіївського братства.

10.08.1813 – у с. Линовиця на Чернігівщині народився Яків де Бальмен, художник-аматор, офіцер, автор кількох повістей не опублікованих за життя, приятель Тараса Шевченка, автор ілюстрацій до рукописного «Кобзаря».

10.08(28.07).1913 – у Львові помер Орест Авдиковський, письменник, публіцист, редактор, член Ставропігійського інституту, голова Товариства слов’янських журналістів. Дотримувався москвофільських поглядів.

12.08.1903 – у м.Стрий на Львівщині народився Василь Шевчук-«Кадило; Пластун», священник УГКЦ, культурно-просвітницький діяч, капелан УПА.

13.08.1873 – у с. Яблунька на Івано-Франківщині помер Антін Могильницький, священник УГКЦ, письменник, продовжувач справи «Руської Трійці». Депутат Галицького сейму та віденського парламенту. Захисник інтересів галицьких українців, права народу на освіту рідною мовою. Зарахований І.Франком до будителів українців Галичини.

14.08.1873 – у с.Доброгостів на Львівщині народився Іван Боберський, педагог, редактор, організатор сокільсько-січового руху, голова товариства «Сокіл-Батько», член Бойової управи УСС. Автор низки підручників з фізичного виховання молоді.

15.08.1873 – у с.Конюшків на Львівщині народився Йосип Застирець, священник УГКЦ, письменник, філософ, краєзнавець, громадський діяч, член НТШ. Організатор і керівник української учительської семінарії у Відні, професор Академічної гімназії у Львові. Співзасновник і редактор щоденної газети «Нова рада». Укладач «Словника циганської мови». Помер у Львові 15.01.1943.

15.08.1943 – звернення Митрополит Андрея Шептицького до польських єпископів з приводу кривавого польсько-українського протистояння на Волині з проханням про написання від обидвох сторін пастирських листів, які б «осуджували і перестерігали перед ненавистю».

16.08.1993 – у Львові помер Олександр Черниш, археолог, професор, дослідник палеолітичних стоянок в Україні.

17.08.1883 – у Будапешті народився Олександр Грабар, один з перших орнітологів Закарпаття, педагог, музейник, художник-пейзажист

18.08.1863 – народився Лев Левицький, суддя, посол до австрійського парламенту та Галицького сейму, член Української Національної Ради ЗУНР.

18.08.1903 – у с.Івачів Горішній народився Зенон Ковалик, ЧНІ, священник УГКЦ, місіонер, блаженний священномученик. Розп’ятий енкаведистами на стіні тюремного коридору.

19.08.1913 – в Одесі помер Михайло Комаров, письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач, лексикограф, автор популярної серії «книжок для народу».

19.08.1913 – у с.Якимчиці на Львівщині народився Зиновій Тершаковець-«Лисий; Федір; Чагрів», магістр права, керівник Львівського крайового проводу ОУН, виконувач обов’язків командира ВО-2 «Буг», посмертно майор-політвиховник УПА.

20(8).08.1843 – у Харкові помер Григорій Квітка-Основ’яненко, прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик, зачинатель і класик української художньої прози, співзасновник і директор професійного театру у Харкові, оборонець української мови.

20.08.1943 – курінь УПА Климука-«Назара; Криги», сотні «Лисого» та «Кубіка» здобули райцентр Камінь-Каширський Волинської области, знищили близько 120 німецьких солдат і поліцаїв.

21-25.08.1943 – на Тернопільщині ІІІ Надзвичайний збір ОУН(б) опрацював стратегію визвольної боротьби української нації в умовах постійних змін військово-політичної ситуації. Делегати відмовились від ідеології інтегрального націоналізму та внесли зміни до програмних документів ОУН.

22.08.1903 – у с.Байківці на Тернопільщині народився Матвій Лотович, організатор медичної служби УПА. Член Українського лікарського товариства, кандидат медичних наук (1948). Репресований, помер у таборі м.Тайшет Іркутської области 9.09.1953.

22.08.1913 – в Куяльницькому лимані біля Одеси помер Александр Валеріан Яблоновський, польський історик та етнограф, член Історичного товариства Нестора-літописця у Києві. Низку праць присвятив історії, етнографії та географії України.

23(11).08.1863 – в Ялті в Криму помер Михайло Щепкін, актор полтавського театру під керівництвом Івана Котляревського, приятель Тараса Шевченка.

24.08. День Незалежности України

24.08.1873 – у с. Зелена Діброва на Черкащині народився Фотій Красицький, живописець, графік, класик українського малярства, внучатий небіж Т.Шевченка.

24.08.1973 – у Києві помер Вадим Дядиченко, історик, професор, дослідник історії Лівобережної України 17-18 століть.

25.08.1963 – у Новому Ульмі помер Іван Багряний, поет, прозаїк, публіцист, журналіст, репресований радянським режимом.

25.08.1963 – у Філадельфії помер Володимир Дорошенко, бібліограф, історик, літературознавець, перекладач, критик. Член Революційної української партії, Української соціал-демократичної робітничої партії, один з керівників Союзу визволення України, дійсний член НТШ.

25.08.1943 – відділ УПА під командуванням Петра Олійника-«Енея» здобув містечко Мізоч та залізничну станцію. У бою загинуло близько 100 поліцейських.

26.08.1963 – у США помер Микола Нездійминога, вояк Армії УНР, доктор медицини, викладач Українського вільного університету та Українського технічно-господарського інституту, член просвітницьких емігрантських організацій.

27.08.1903 – у с.Сороцьке на Тернопільщині народився Григорій Лужницький, письменник, літературознавець, перекладач, публіцист, драматург, театрознавець, дійсний член НТШ, професор української літератури Пенсільванського університету.

27.08.1953 – біля с. Сільце на Закарпатті міліціонером застрелений Петро Орос, священик УГКЦ, підпільно душпастирював на Іршавщині та Виноградівщині.

28.08.1863 – народився Володимир Кміцикевич, лексикограф, перекладач, фольклорист, педагог. Викладач класичної філології в гімназіях Галичини та Буковини. Співзасновник і голова Педагогічного товариства ім.Г.Сковороди в Чернівцях.

28.08.1913 – у Львові народилася Віра Свєнціцька, мистецтвознавець, науковий працівник Національного музею у Львові, член НТШ. Учасниця бойово-розвідувальної п’ятірки Крайової Екзекутиви ОУН. Репресована радянським режимом. Значною мірою спричинилась до збереження в радянський період національної культурної спадщини і зокрема української ікони.

30.08.2003 – у Києві за загадкових обставин вбитий Іван Гавдида, співзасновник Товариства української мови, пластовий діяч, член Центрального Проводу КУН, заступник голови проводу ОУН. За однією з версій вбитий агентами московських спецслужб.

31.08.1883 – у м. Бучач на Тернопільщині народився Осип Назарук, письменник, журналіст, публіцист. Доброволець УСС, організатор українського шкільництва на Волині та Поділлі. Чільний член Української Радикальної Партії. Керівник головного управління преси й пропаганди уряду УНР, працівник уряду ЗУНР з питань преси й пропаганди. Співорганізатор у керівник Української Народної Католицької Партії. В радянські занесений в категорію заборонених.

31.08.1893 – у м.Бережани на Тернопільщині народився Нестор Нижанківський, композитор, піаніст, музичний критик, член музикологічної секції НТШ, співорганізатор і голова Союзу українських професійних музик. Син Остапа Нижанківського.

В Е Р Е С Е Н Ь

1-2.09.1973 – на 10-му з’їзді Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади комбатантами УПА засновано видавництво «Літопис УПА». Станом на 2022 в чотирьох серіях надруковано понад 140 томів. За історичною вартістю та обсягом опубліковане є унікальним явищем як в Україні, так, і за кордоном.

2.09.1973 – у с. Білки на Закарпатті помер Петро Світлик, народний вчитель, фольклорист, етнограф, самодіяльний композитор, хоровий диригент.

2.09.1983 – у Львові помер Євген Дзиндра, скульптор у галузі станкової та монументальної скульптури, педагог.

2.09.1983 – в Інсбруку в Австрії помер Осип Тюшка-«Вихор», член Крайового проводу ОУН на ЗУЗ, тереновий провідник ОУН в Німеччині. Після війни голова Ліги українських політв’язнів в Австрії, тереновий провідник ОУН в Австрії. Доктор УВУ.

3.09.1963 – у Львові помер Лев-Володимир Долинський, мистецтвознавець, вчений секретар Львівського музею етнографії та художнього промислу АН УРСР, репресований.

6.09.1943 – на Рівненщині в бою з червоними партизанами загинув Іван-Тадей Мітринґа (Мітрінґа)-«Бирон; Орелюк; Полин», публіцист, теоретик українського націоналізму. Референт у справах Радянської України при Крайовій екзекутиві ОУН, працівник референтури пропаганди Проводу ОУН. Перед початком війни обстоював тезу, що, коли гітлерівці нападуть на Польщу, то поляки та українці повинні бути союзниками. Притримувався лівої течії у Революційній ОУН, яка не сприймала ні капіталізм, ані радянський комунізм. Шеф відділу пропаганди «Поліської Січі».

7.09.2003 – у с. Пилипець на Закарпатті помер Іван Марґітич, єпископ Мукачівської єпархії УГКЦ. Репресований угорською владою за приналежність до Юнацтва ОУН, засуджений радянською владою за відмову перейти в московське православ’я. Активно душпастирював у підпіллі. Обстоював єдність греко-католиків Закарпаття і України.

8-11.09.1943 (в літературі також 10-12.09.1943) – біля с.Новий Загорів на Волині відбувся великий бій чоти особливого призначення УПА під командуванням бунчужного Андрія Марценюка-«Берези» з німецькими окупантами. Проти 44 повстанців виступили понад 1000 гітлерівців при допомозі 10 легких танків і 3 літаків. Загинуло 29 повстанців та близько 400 окупантів.

8.09.1983 – у Києві народилася Марія Пригара, письменниця для дітей, перекладачка з польської.

9.09.1903 – у с.Дуліби на Львівщині народився Лев Шанковський-«Дзвін; Олег Мартович», економіст, журналіст, військовий історик. Доброволець УГА, вояк Армії УНР, учасник Першого Зимового походу, член УГВР, ЗП УГВР. Дійсний член НТШ. Працівник українського аналітично-видавничого центру «Пролог», працівник низки наукових установ української діаспори.

9.09.1943 – у м.Кривий Ріг Дніпропетровської области від кулі агента ґестапо загинув Василь Гадада-«Олесь; Юрко», окружний провідник ОУН Криворізької округи і член обласного проводу Дніпропетровської области.

10.09.1823 – у с.Лопінка на Лемківщині народився Іван Лаврівський, священник УГКЦ, композитор, диригент, ентузіаст українського музичного відродження в Галичині. Помер у м.Холм 24.05.1873.

10.09.1903 – у м. Збараж на Тернопільщині народився Ярема Стадник, драматичний актор, співак, режисер.

10.09.1913 – у с. Конюшки-Королівські на Львівщині народився Богдан Репетило, редемпторист, священик УГКЦ, репресований, душпастир катакомбної Церкви.

11.09.1943 – у Львові бойовиком АК вбитий Андрій Ластовецький, науковець-фізик, педагог, дійсний член НТШ. Професор і завідувач кафедрою фізики Львівського медичного інституту, декан лікувального факультету, проректор.

12.09.1903 – у Полтаві за участи великої кількости української інтелігенції з усієї України, всупереч величезній протидії московитської окупаційної влади, урочисто відкрито пам’ятник Івану Котляревському. Свято перетворилось на величну маніфестацію невмирущости української ідеї.

13(3).09.1693 – у Чернігові помер Лазар Баранович, архиєпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський, письменник. Дивним чином поєднував прихильність до Москви та непохитне відстоювання самостійности Київської митрополії й незалежність українського духовенства від Московського патріархату.

13.09.1873 – у містечку Снятин на Івано-Франківщині народовся Семен (Сень) Горук, журналіст, співорганізатор товариствава «Сокіл» в Галичині, отаман Легіону УСС, начальник штабу Начальної Команди УГА, вбитий московитами на Соловках.

13.09.1873 – у с. Городниця на Тернопільщині народився Денис Лукіянович, письменник, літературознавець, доцент кафедри української літератури Львівського університету.

13.09.1993 – у Києві помер Борис Мозолевський, археолог, поет, дослідник скіфського періоду. Відшукав золоту пектораль в кургані Товста Могила, зазнавав утисків від радянського режиму.

16.09.1883 – у с.Щербашинці на Київщині народився Леонід Пахаревський, письменник, актор, режисер, перекладач. Намагаючись уникнути репресій переїхав до Москви, проте й там був віднайдений і знищений комуністичним режимом.

17.09.1853 – у с. Монастирське, нині в складі м. Косова народився Михайло Павлик, письменник, публіцист, разом з І.Франком творець Русько-української радикальної партії, дійсний член НТШ.

18.09.1903 – у с. Очерувате на Полтавщині народився Іван Вовчук (спр. Федір Вовк), зоотехнік, вчитель, організатор осередку «Просвіти» у Нікополі, Нікопольський тереновий провідник ОУН, третій віце-президент УГВР, член Проводу ОУН в еміграції, член ЗП УГВР, голова Центрального Представництва українських емігрантів у Західній Німеччині, голова Організації Оборони Чотирьох Свобід України, голова політичної Ради Українського Конгресового Комітету Америки, професор.

19.09.1903 – у Чернівцях помер Сидір Воробкевич, православний священник, письменник, композитор, педагог, художник, редактор часописів Буковини, керівник «Руського літературного товариства».

19.09.1953 – у Москві помер Климент Квітка, фольклорист-музикознавець, один з фундаторів музичної етнографії, чоловік Лесі Українки. Товариш (заступник) генерального секретаря судових справ Центральної Ради, товариш міністра юстиції УНР, ініціатор створення Українського правничого товариства у Києві. Репресований.

20(8).09.1893 – у с. Петриківка народилася Надія Білокінь, майстриня народно-декоративного розпису в стилі петриківського орнаменту, учасниця міжнародних виставок, Майстер народного мистецтва УРСР.

22(15).09.1653 – у Сучаві (нині Румунія) від рани отриманої в бою з волосько-польським військом помер Тиміш Хмельницький, козацький військовий і політичний діяч, старший син Богдана Хмельницького.

22.09.1713 – у с. Страшевичі на Львівщині помер Юрій Винницький, ЧСВВ, Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси, предстоятель Руської Унійної Церкви. Працював над розвитком Української Церкви, чинив опір прозелітизму Польського Костелу, сприяв розвитку шкіл, надавав стипендії для здобуття освіти духовенством, мав намір заснувати Перемишльську духовну семінарію, дбав про поставлення нових єреїв.

23.09.1913 – у Львові помер Антоній Петрушевич, священник УГКЦ, філолог, історик, дослідник історії Галичини. Радник консисторії, секретар Митрополита М.Левицького, крилошанин митрополичої капітули. Співзасновник Головної руської ради і Галицько-руської матиці. Посол до Галицького сейму та до Австрійського парламенту. В старшому віці перейшов на позиції москвофільства та обстоював єдність Галичини з Московією.

23.09.1993 – у США помер Зиновій Матла-«Дніпровий; Святослав Вовк», крайовий провідник ОУН ПСУЗ у Дніпропетровську, член Проводу ОУН, член Бюро Проводу, член Проводу ЗЧ ОУН. Разом з Л.Ребетом засновник ОУН за кордоном (двійкарі), головний редактор часопису «Америка».

24.09.1923 – у Львові помер Петро Стебельський, правник, професор Львівського університету, дійсний член НТШ, розробник української правничої термінології.

24.09.1933 – у Миргороді помер Опанас Сластіон (Сластьон), маляр, графік романтично-народницького напрямку, етнограф, педагог, засновник Мистецько-промислового музею у Миргороді, якому подарував свою збірку, організатор Першої селянської капели бандуристів ім. Т.Шевченка.

24.09.1993 – у м.Кшепиці Сілезького воєводства помер Степан Павлище, юрист, письменник, шестидесятник, політв’язень, громадський діяч у Польщі. Член керівної ради Світового конгресу українських правників у Києві. Член Головної ради Об’єднання українців Польщі.

25.09.1993 – у Львові помер Любомир Терлецький, скульптор, історик, 17 років відбув у більшовицьких таборах. Творив у галузі медальєрики та станкової і монументальної скульптури. Провідними темами творчости були княжа доба та козаччина.

26.09.1853 – у с.Пістинь на Гуцульщині помер Петро Головацький, педагог, журналіст, перекладач, один з організаторів театру в Галичині. Брат Якова Головацького.

26.09.1893 – у с.Вікнина, нині Кіровоградської (повинно бути Кропивницької) области народився Микита Годованець, поет-байкар, педагог, журналіст, репресований.

27.09.1533 – народився Стефан Баторій, польський король, Великий князь Литовський та Руський. Стосовно України провадив суперечливу політику: забороняв пускати запорізьких козаків «на волость», торгувати з Січчю зброєю і порохом, намагався знищити Запорізьку Січ, наказав стратити Івана Підкову, проте використовував козаків у Лівонській війні, готуючись до війни з Московією збільшив реєстр, передав козакам клейноди, дав у володіння Трахтемирів.

27.09.1983 – у Києві помер Михайло Стельмах, письменник, драматург, фольклорист. Академік АН УРСР, відзначений численними державними нагородами. Проте все ж одним з перших у радянській літературі порушив проблеми Голодомору та боротьби УПА.

28.09.1943 – у Києві помер Юрко Будяк (спр. Покос), письменник, журналіст, громадський діяч, педагог, репресований радянським режимом.

29.09.1913 – у містечку Радехів на Львівщині народився Теодор Микитин, письменник, бібліограф, автор творів про героїчну минувшину України.

30.09.1913 – у Харкові помер Дмитро Безперчий, художник, іконописець, викладач малювання Ніжинського ліцею та середніх шкіл Харкова.

Ж О В Т Е Н Ь

2.10.1883 – у м.Каховка на Херсонщині народився Михайло Жук, художник-модерніст, портретист, кераміст, письменник, перекладач, проректор Одеського художнього інституту.

2.10.1943 – у Галичині запроваджено розстріл 10 заручників за вбивство 1 німецького солдата або представника окупаційної влади.

3.10.1953 – у Чикаґо помер Юліян Вассиян-«Чорній», філософ, ідеолог українського націоналізму. Походив з мішаної українсько-польської сім’ї. Доброволець легіону УСС, чотар УГА. Член Проводу ОУН та ідеологічний референт. Суддя Головного революційного трибуналу ОУН Андрія Мельника. Творча спадщина складає орієнтовно 10 томів і за глибиною осмислення проблем та рівнем суспільно-політичної думки ставить його в ряд визначних мислителів свого часу.

4.10.2003 – у м.Детройт у США помер Микола Климишин-«Недобитий; Непоборний», літературознавець, член Проводу ОУН, керівник Північної похідної групи, в’язень концтабору Аушвіц, керівник теренового проводу ОУН Німеччини. Дійсний член НТШ, заступник голови Асоціації діячів української культури, член Світової ліги політичних в’язнів німецьких концтаборів, співпрацівник українських видань.

5.10.1883 – у с. Геджев нині Ярівка на Буковині народився Петро Болбочан, полковник Армії УНР. Командир Кримської групи Армії УНР, учасник антигетьманського повстання, у грудні 1918 командувач Лівобережною групою Армії УНР. Безпідставно звинувачений в організації державного перевороту і розстріляний 1919.

5.10.1873 – у с.Лесівка на Івано-Франківщині народився Михайло Яцків, письменник-молодомузівець, актор мандрівного театру, член модерністського угруповання «Молода муза».

7.10.1953 – у Києві померла Софія Тобілевич, акторка, фольклорист, письменниця, перекладач, дружина І. Карпенка-Карого.

7.10.1963 – в Канаді помер Василь Кудрик, поет, прозаїк, редактор «Українського голосу» у Вінніпегу, один з організаторів Української Греко-Православної Церкви в Канаді, священник.

9.10.1943 – у Львові помер Мар’ян Панчишин, лікар, педагог, громадський діяч. Організатор медичної служби УГА. Член Українського лікарського товариства, дійсний член і голова лікарської комісії НТШ. Викладач і ректор Українського таємного університету, засновник Українського гігієнічного товариства, провідний ординатор відділу внутрішніх хвороб «Народної лічниці». Міністр охорони здоров’я Українського державного правління (1941). Раптову смерть спровокували анонімні погрози розправи польських підпільників.

10.10.1883 – у с.Покровська Багачка на Полтавщині народився Григорій Сабалдир, мовознавець-нормативіст, лексикограф. Професор Київського педагогічного інституту, старший науковий співробітник Інституту мовознавства ВУАН. В середині 1930-х репресований радянським режимом.

10.10.1943 – зважаючи на різке зростання активності УПА німецька адміністрація запровадила на території Галичини надзвичайний стан та ввела в дію «наглі суди безпеки». За даними Л.Шанковського за рік окупації до страти засуджено 15770 українців.

11.10.1883 – у с.Долина на Івано-Франківщині народився Михайло Бринський, академік Празької академії образотворчих мистецтв, чотар УГА.

11.10.1963 – на Другому Ватиканському Соборі у присутности 2500 делегатів з усього світу Йосиф Сліпий закликав піднести УГКЦ до Патріаршої гідності.

12.10.1893 – на Волині народився Олександр Корольчук, актор, режисер, один із засновників Театру ім. М.Заньковецької.

13.10.1943 – червоні партизани Дяді Петі (Антона Бринського) спалили с. Стара Рафалівка на Рівненщині, вбили близько 60 українських селян в тому й дітей. Терористу та садисту Бринському присвоєно звання Героя СРСР.

14.10. День Українського Козацтва; Свято УПА; День захисників України

14.10.1913 – у Львові народився Мирон Левицький, художник, графік, ілюстратор, журналіст, письменник. На еміграції член Об’єднання українських письменників «Слово», автор оформлення обкладинок томів Літопису УПА. Помер у Торонто 17.07.1993.

14.10.1933 – у Празі помер Костянтин Лоський, правник, письменник, публіцист, засновник «Просвіти» в Грубешові, член Центральної Ради у Києві, дійсний член НТШ, професор УВУ.

14.10.1943 – у с.Корещина на Полтавщині народилася Раїса Кириченко, співачка (мецо-сопрано), член Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка.

15.10.1833 – у с.Теребань на Сумщині народилася Пелагея (Поліна) Литвинова-Бартош, етнограф, фольклорист, письменниця, педагог, член НТШ у Львові, Паризького антропологічного товариства .

15.10.1893 – у с. Плетений Ташлик, нині Кропивницької области народився Андрій Долуд, полковник Армії УНР, генерал-хорунжий в еміграції, член Центральної Ради, командир Янівської бригади УГА, начальник штабу Армії УНР під час Першого Зимового походу, командир 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР, командувач Українського Визвольного Війська у складі Вермахту, член Козацького штабу генерала А.Шкуро, співорганізатор табору для українців в Ульмі.

15.10.1943 – у м.Рівне німцями розстріляна Харитя Кононенко, доктор права, журналістка, письменниця, перекладачка, етнограф. Співзасновниця Союзу українок Канади (1925), голова Жіночого товариства ім.Ольги Кобилянської, працівниця редакційної колегії «Каменярів» інституту ім.Петра Могили в Саскатуні. Працівниця «Просвіти» на Закарпатті, організаторка жіночих секцій на Холмщині, Посянні, Лемківщині. Одна з керівників УЧХ в Рівному.

16.10.1873 – у с.Білоберезка на Гуцульщині народився Володимир Кобринський, мистецтвознавець, етнограф, організатор і перший директор Музею народного мистецтва Гуцульщини.

16.10.1903 – у м.Новоград-Волинський на Житомирщині народився Михайло Косач (пс. Обачний), вчений-фізик, метереолог, письменник, перекладач, брат Лесі Українки.

17(5).10.1893 – у Харкові помер Дмитро Пильчиків, педагог, член Кирило-Мефодіївського братства, Полтавської Громади, один з фундаторів Літературного т-ва ім. Шевченка у Львові.

17.10.1963 – у Женеві помер Олександр Коваленко, вчений, письменник, співзасновник Революційної української партії, керівник департаменту морської освіти в Морському міністерстві УНР, дипломат УНР, професор, почесний доктор Українського технічно-господарського інституту, професор і декан Української господарської академії в Подєбрадах.

20.10.1883 – у Харкові народився Яків Степовий, композитор, педагог, музичний критик, один з творців національної музичної школи.

20.10.1883 – у с.Пальчик на Черкащині народився Петро Єфремов, літературознавець, критик, професор, активіст Катеринославської «Просвіти». Брат Сергія Єфремова. Заарештований 1929 у справі Спілки визволення України, вдруге заарештований 1937, подальша доля невідома.

21.10.1933 – у Львові в приміщенні радянського консульства на знак протесту проти Голодомору в підрадянській Україні бойовик ОУН Микола Лемик убив Олексія (справжнє Андрій) Майлова, формально секретаря Консульства СРСР, насправді працівника Іноземного відділу ОДПУ та повноважного представника Сталіна для контролю над дипломатичними установами СРСР на території Польщі. Метою замаху було не саме вбивство, але через його виконання спровокувати інформаційний резонанс про спланований Москвою геноцид українців в УСРР шляхом штучного голодомору. У зв’язку з цим кандидат на виконання замаху мав бути інтелігентним та освіченим, а також здатись в руки поліції, щоби відтак аргументовано свідчити на судовому процесі.

22.10.1873 – у Санкт-Петербурзі народився Вадим Богомолець, генерал-хорунжий Армії УНР, один з організаторів Українського військово-морського міністерства, за Української Держави Головний військово-морський прокурор

22.10.1953 – біля Парижа помер Полікарп Сікорський, віцедиректор департаменту загальних справ в уряді УНР, працівник Міністерства віросповідань уряду УНР, митрополит УАПЦ в діаспорі.

24.10.1823 – у с.Псьолівка, нині Псільське на Полтавщині народилася Глафіра Псьол (Дунін-Борковська), художниця, приятелька Т. Шевченка, авторка портрета Т.Шевченка (не зберігся).

25.10.1923 – на Соборі у Харкові проголошено утворення «Живої Церкви» в Україні; ієрархи Церкви на чолі з митрополитом Пименом (Пєговим) були тісно пов’язані з чекістами і одним з головних їх завдань було поборювання поширення УАПЦ.

27.10.1883 – у с.Іванівці на Львівщині народився Іван-Мар’ян Кревецький, історик, керівник бібліотеки НТШ, головний архівіст УГА, редактор урядової газети ЗУНР.

27.10.1943 – у с.Келечин на Закарпатті народився Йосип Тереля, активіст підпільної УГКЦ, правозахисник, в’язень сумління (23 роки комуністичних тюрем, з них 9 – в одиночній камері та 9 успішних втеч з тюрем і колоній), письменник, організатор «Ініціативної групи в справі захисту прав віруючих і Церкви».

28.10.1943 – у Львові помер Зиновій Пеленський, економіст, редактор, вояк УГА, член ЦК УНДО, посол до польського Сейму, засновник Українського громадського комітету рятунку України (1933; створений для протидії Голодомору), провідний діяч кооперації.

29.10.1913 – у с. Смиківці на Тернопільщині народився Володимир-Василь Ґавліч, ЧСВВ, священник УГКЦ, письменник. Доктор богослов’я, професор Теологічної семінарії оо. Василіан, ігумен і парох в Чикаґо, парох у Нью-Йорку. Керівник василіанських радіопрограм у Чикаґо, Детройті, Нью-Йорку.

29.10.1933 – УГКЦ оголосила днем національної жалоби в пам’ять жертв Голодомору.

29.10.1963 – у м. Лодзь помер Зиновій Подушко, художник, майстер українського національного пейзажу.

29.10.1993 – у м.Жовква на Львівщині помер Юрій (Іван) Янтух, ЧСВВ, священник УГКЦ, місіонер на Холмщині, репресований, душпастирював у підпіллі на Сокальщині й Закарпатті.

30.10.1923 – у Бухаресті помер Михайло Остроградський-Апостол, контр-адмірал, активний учасник українізації Чорноморського флоту. За Української Держави – командувач Чорноморського флоту, за Директорії УНР – товариш (заступник) міністра морських справ М.Білинського.

30.10.1963 – у в’язничному шпиталі с. Долинка в Казахстані помер Олексій Зарицький, священник УГКЦ, блаженний священномученик. Адміністратор українських греко-католиків у Казахстані. Активно душпастирював на теренах Самари, Уралу, Оренбурга, Казахстану, відправляв богослужіння у візантійському та латинському обрядах. За ревне служіння отримав прізвиська «скиталець ради Христа» та «апостол Сибіру».

31.10.1883 – у м.Токмак, нині Запорізької области народився Марко Безручко, генерал-хорунжий Армії УНР, керівник оперативного відділу Генштабу Армії УНР, начальник штабу Корпусу Січових Стрільців, учасник І Зимового походу, військовий міністр і віце-міністр уряду УНР в екзилі.

Л И С Т О П А Д

1.11.2003 – на Закарпатті помер Мелетій Михайло Малинич, ЧСВВ, священик УГКЦ, настоятель Малоберезнянського монастиря, в часи радянської окупації душпастирював у підпіллі.

2.11.1893 – у с.Тисовиця на Львівщині народився Антон Княжинський, літературознавець, доброволець УСС, професор та директор Коломийської гімназії, в’язень радянських тюрем.

3-4.11.1943 – при допомозі артилерії, танків та авіації гітлерівці знищили «Колківську республіку», а містечко Колки на Волині перетворили в руїну та вбили до 600 мирних мешканців. В місцевого населення цей розгром замість почуттів страху й непевности, навпаки викликав лють і ненависть до німецьких окупантів.

4.11.1963 – у Мюнхені помер Дмитро Штикало, журналіст, голова Союзу українських студентських організацій в Польщі, редактор радіовисильні ОУН «Самостійна Україна», керівник радіопрограм у Мадриді, співредактор газети «Українець і час» у Парижі, «Визвольний шлях» у Лондоні, «Український самостійник» і «Шлях перемоги» у Мюнхені.

5.11.1893 – у м. Копичинці на Тернопільщині народився Володимир Лисий, правник, старшина УГА, референт державного секретаря внутрішніх справ ЗУНР, офіцер штабу Головного отамана Армії УНР С. Петлюри, міністр внутрішніх справ Українського державного правління в уряді Я. Стецька, співзасновник Української вільної громади в Америці, головний редактор журналу «Вільна Україна».

5.11.1953 – в ув’язненні у м.Щеглово Донецької области помер Михайло Вовчик, священник УГКЦ, фольклорист.

5.11.1983 – у Києві помер Борис Бутник-Сіверський, мистецтвознавець, історик, етнограф, упорядник живописно-графічної спадщини до академічного видання «Т. Шевченко. У 10 томах».

7.11.1963 – у Вінніпезі помер Василь Кузьма, священник УГКЦ, капелан УГА, духівник для греко-католиків при Генштабі Армії УНР, капелан вояків українців у польській армії, громадський діяч на еміграції.

8.11.1833 – указом Миколи І у Києві засновано університет св. Володимира. Цим вимушеним кроком Москва намагалась протидіяти полонофільській інтелігенції Києва та України.

8.11.1883 – у с. Лука на Львівщині народився Остап Луцький, поет, публіцист, літературний критик, перекладач, провідний діяч кооперації в Галичині. Співорганізатор літературної групи «Молода муза» (1906, Львів), підтримував модерністські напрямки розвитку літератури. Сотник УГА, шеф штабу Золочівської бригади УГА. Член штабу Армії УНР. Посол до Сейму та Сенату Польщі, обстоював нормалізацію українсько-польських відносин. Помер у радянському концтаборі 1941. у с.Обухівка на Полтавщині помер Василь

9.11. День української писемности

9.11(28.10).1823 – у с.Обухівка на Полтавщині помер Василь Капніст, поет, драматург, один з перших перекладачів «Слова о полку Ігоревім», автор протимосковського твору «Ябеда», ініціатор переговорів у Берліні про допомогу українському національно-визвольному рухові.

9.11.1913 – в Одесі народився Олекса Воропай, біолог, письменник, етнограф, фольклорист, доктор Слов’янської Етнології, член редколегії журналу «Українська думка», член Інституту біологів Великої Британії, Ботанічного товариства Великої Британії, Королівського інституту антропологів Великої Британії, доцент кафедри етнографії УВУ, керівник секції етнографії УВАН.

10.11(29.10).1893 – у Чернігові помер Леонід Глібов (Глібів), письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч.

11.11.1913 – у с.Гладищів Малопольського воєводства народився Степан Дзюбина, священник УГКЦ, в’язень концтабору в Явожно (1948), генеральний вікарій УГКЦ в Польщі.

11.11.1913 – у с. Бедриківці на Тернопільщині народився Роман-Богдан Малащук, доктор права, провідний член ОУН, громадсько-політичний діяч, окружний провідник ОУН Коломийщини, член Штабу Похідних груп ОУН. Керівник Українського визвольного фронту в Канаді, член Головного суду та Проводу ЗЧ ОУН. Співзасновник і перший голова Ліги визволення України, член секретаріату Світового конгресу вільних українців.

12.11.1623 – у Вітебську (Білорусь) релігійними фанатиками вбитий Йосафат Кунцевич, проповідник єдности Західної та Східної Церков, архимандрит Віленського монастиря, реформатор монашого чину Василіан (ЧСВВ), архиєпископ Полоцький і Вітебський, автор полемічних і богословських трактатів. Папа Пій ІХ причислив до лику святих і проголосив покровителем для Русі та Польщі, а Папа Іван Павло ІІ назвав «апостолом єднання». Святий Йосафат є покровителем України.

13.11.1803 – у Соловецькому монастирі помер Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі, оборонець прав Запорожжя, святий ПЦУ.

13.11.1923 – у Винниках біля Львова помер Іван Липа, лікар, письменник, співзасновник «Братства тарасівців», член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР.

13.11.1973 – у Києві помер Федір Глушко, бандурист, керівник ансамблю бандуристів Харківської філармонії, по війні репресований, учасник Київської капели бандуристів.

14.11.1933 – у с. Путятинці на Івано-Франківщині народився Зенон Снилик, один з найкращих американських футболістів, журналіст. Учасник трьох Олімпійських ігор у складі збірної з футболу США (двічі капітан команди). Тричі член і двічі капітан збірної США в Панамериканських іграх та збірної США в змаганнях за кубок світу. Магістр Чикаґського університету, редактор англомовного тижневика «The Ukrainian Weekly», газети «Свобода», член редакційної колегії «Енциклопедії українознавства», член НТШ у США.

16.11.2003 – у Лондоні помер Августин Горняк, ЧСВВ, Апостольський екзарх для греко-католиків у Великобританії, доктор теології, професор морального богослов’я і канонічного права. Противник Патріархату УГКЦ.

17.11.1863 – на Кубані народився Григорій Концевич, збирач народних пісень, хормейстер, композитор, педагог, автор навчальних посібників за співу для шкіл, страчений більшовиками 1937.

17.11.1903 – у с.Старий Косів на Івано-Франківщині народилася Ганна Рощиб’юк (з дому Цвілик), майстриня художньої кераміки.

17.11.1943 – у Станіславі в єврейській синагозі німцями розстріляні 31 член ОУН в тому 3 жінки.

18-22.11.1933 - об’єднаний Пленум ЦК і ЦКК КП(б)У ухвалив резолюцію, що «головною небезпекою є місцевий націоналізм». Ця теза визначила продовження винищення інтелігенції в Україні в подальший довоєнний період.

19.11.1863 – у Варшаві помер Міхал Грабовський, історик, письменник, літературний критик, представник «української школи» в польській літературі.

19.11.1943 – у відповідь на провокативні теракти радянського терориста М.Кузнєцова гітлерівці розстріляли 300 в’язнів Рівненської тюрми, переважно національно свідомої інтелігенції та духівництва.

21-22.11.1943 – на Рівненщині за участи 39 представників від 13 поневолених московськими більшовиками народів відбулась Перша конференція поневолених народів Східної Європи та Азії. Метою Конференції стало об’єднання та координація зусиль національно-визвольних рухів поневолених народів СРСР для знищення московсько-більшовицької імперії й побудови незалежних національних держав на своїх етнографічних територіях. Після війни ідеї, озвучені на Конференції, втілились та розвинулись в міжнаціональній структурі Антибільшовицького блоку народів (1946).

21.11.2013 – у Києві масовими протестами проти відмови режиму Януковича від курсу України на Європейську інтеграцію, встановлення в країні системи тотальної корупції та перетворення її на колонію Московії розпочалася Революція гідности.

22.11.1793 – у Перемишлі помер Максиміліян Рило, ЧСВВ, єпископ Холмський, згодом Перемиський, Самбірський і Сяноцький УГКЦ, доктор теології. Дбав про піднесення морального та інтелектуального рівня духовенства та вірних, засновник Холмської та Перемиської духовних семінарій, ініціатор коронації Холмської ікони Божої Матері, виклопотав в цісаря Леопольда І декрет про зрівняння греко-католицького обряду з латинським, ініціатор відновлення Галицької митрополії.

22.11.1873 – на Черкащині помер Михайло Максимович, вчений-природознавець, енциклопедист, історик, архівознавець, філолог, етнограф, фольклорист, поет, перший ректор Київського університету.

22.11.1903 – у с.Сваричівка на Чернігівщині народився Антон Штепа, скульптор по дереву, майстер народних інструментів.

23.11. День пам’яти героїв Базару

23.11.1943 – під колесами німецької військової машини трагічно загинув Роман Лукань, ЧСВВ, священник УГКЦ, історик, бібліограф, краєзнавець.

24.11.1973 – у Львові померла Ярослава Музика, живописець, графік, реставратор. Членкиня Асоціації незалежних українських мистців, співорганізатор Українського жіночого конгресу в Станіславі (1934), репресована радянським режимом.

25.11. День пам’яти жертв голодоморів

25(12).11.1903 – у с.Хотуничі на Чернігівщині народився Борис Коваленко, поет, літературний критик, літературознавець, розстріляний енкаведистами у Києві (1937).

25.11.1963 – грамота Патріарха Йосифа Сліпого про заснування Українського Католицького Університету ім. Папи Климентія.

26.11.1723 – в околицях м. Самбір на Львівщині народився Атанасій Шептицький, Перемиський єпископ УГКЦ, протоігумен Руської Провінції ЧСВВ. Оборонець прав русько-українського духовенства. Ініціатор будівництва кафедрального собору в Перемишлі.

26(13).11.1913 – у с.Івачів на Тернопільщині народився Степан Галамай-«Ламай; Беркут», юрист, журналіст, секретар Проводу ОУН (1941), тереновий провідник ОУН Німеччини (1948-1950), член Проводу ЗЧ ОУН. Професор економіки в університеті Сетон Гол, директор університетської бібліотеки. Керівник Головної управи Організації оборони чотирьох свобод України (США), редактор журналу «Вісник», газети «Шлях перемоги», журналу «Визвольний шлях».

26.11.1923 – у Києві помер Володимир Іконников, історик, джерелознавець, бібліограф, археограф, декан історико-філологічного факультету Київського університету, співзасновник і голова Т-ва Нестора Літописця, автор понад 700 праць.

27.11.1863 – у м. Ґура-Гумора на Буковині народилася Ольга Кобилянська, письменниця, засновниця і голова «Кружка українських дівчат».

27.11.1923 – у м.Хирів на Львівщині народився Іван Хома, єпископ УГКЦ, ректор УКУ в Римі, редактор журналу «Богословія».

28(18).11.1683 – у Києві помер Інокентій Ґізель, православний церковний, освітній та суспільний діяч, вчений-богослов, філософ, історик, архимандрит Києво-Печерської Лаври, відстоював незалежність Української Церкви від Москви.

28.11.1973 – у Львові помер Пахомій Борис, священник УГКЦ, головний редактор часопису «Місіонар», протоігумен ЧСВВ катакомбної УГКЦ. Народився у с.Колоденці на Львівщині 14.02.1903.

29(17).11.1823 – у с. Заріг на Полтавщині народився Матвій Номис (спр. Симонов), етнограф, фольклорист, письменник, педагог. Зібрав понад 14,5 тис. приказок і загадок. Пожертвував значні кошти на Наукове товариство ім.Шевченка.

29.11.1983 – у м. Стрий на Львівщині помер Михайло Бумба, майстер декоративно-ужиткового мистецтва в галузі художньої обробки дерева. Викладач Дрогобицької та Стрийської шкіл різьби на дереві.

30.11.1983 – у Львові помер Анатолій Кос-Анатольський, адвокат, композитор, професор Львівської консерваторії ім. М.Лисенка, народний артист України, автор популярних творів у яких широко використовував мелодику лемківських пісень.

Г Р У Д Е Н Ь

1.12.1913 – у с.Пелехівщина на Полтавщині народився Георгій Майборода, композитор, голова правління Спілки композиторів УРСР, народний артист СРСР.

1.12.1973 – в Едмонтоні помер Михайло Голинський, оперний співак (тенор), ад’ютант заступника державного секретаря військових справ уряду ЗУНР.

2.12.1873 – у с. Крамарівка, нині Підкарпатського воєводства народився Омелян Терлецький, історик, дійсний член НТШ, співорганізатор і диригент товариства «Боян», працівник Союзу Визволення України, член Головної Управи «Рідної Школи», голова «Учительської Громади», член головного Виділу товариства «Просвіта»

2.12.1893 – у с. Підгірки нині частина м. Калуша народився Григорій Смольський, художник школи О.Новаківського, краєзнавець, працював у жанрі пейзажу, портрета, натюрморту, графіки.

2.12.1973 – в Івано-Франківську після виклику до КҐБ помер Іван Слезюк, блаженний УГКЦ, єпископ катакомбної УГКЦ, багатолітній в’язень радянських тюрем і концтаборів.

2.12.2003 – у США помер Мирослав Лабунька, історик, україніст, викладач УКУ в Римі, професор, дійсний член НТШ, УВАН, ректор УВУ в Мюнхені, заступник голови Українського патріархального світового об’єднання.

3.12.1843 – в Ужгороді на Закарпатті помер Михайло Лучкай (спр. Поп), священник УГКЦ, мовознавець, фольклорист, історик.

4.12(23.11).1773 – у Санкт-Петербурзі помер Антін Лосенко, живописець, портретист, академік Петербурзької АМ, основоположник українського історичного живопису.

4.12.1873 – у Чернігові народився Михайло Могилянський, письменник, літературознавець, публіцист, перекладач, науковий працівник ВУАН.

4.12.1933 – у с. Ільниця на Закарпатті народився Методій Скраль (Михайло), ЧСВВ, священик катакомбної УГКЦ, екзорцист, в’язень радянських тюрем.

5.12.1913 – у Львові помер Петро Сушкевич, лікар, громадський діяч, меценат. Майно (200 тис. австрійських корон) записав товариству «Просвіта» на стапендії для української ремісничої молоді та допомогу незаможним літераторам.

6.12.1673 – у Франції помер Ґійом де Боплан, французький інженер, будівничий численних замків на Україні, автор опису українських земель і докладних мап України й Польщі.

6.12.1693 – у м.Лохвиця на Полтавщині народився Микола Ханенко, державний діяч Гетьманщини, генеральний хорунжий, дипломат, мемуарист, двоюрідний внук гетьмана М. Ханенка.

6.12(24.11).1893 – у містечку Літин на Поділлі народився Микола Битинський, мистецтвознавець, художник, геральдист фалерист, вексилолог, поет, прозаїк, публіцист. Поручник Армії УНР, майор Карпатської Січі. Автор нагород УНР, проєктів грамот, емблем, печаток, листівок, відзнак і прапорів для діаспорних організацій, надгробних пам’ятників.

6.12.1903 – у м. Самбір на Львівщині народився Микола Колесса, композитор, фундатор української диригентської школи, професор і ректор Львівської консерваторії, член багатьох творчих спілок та наукових інституцій.

7.12.2003 – у Нью-Йорку помер Мирослав Прокоп-«Орлович; Радович; Гармаш» (літ. пс. Вировий; Садовий), громадсько-політичний діяч, один з провідників визвольної боротьби ХХ століття, доктор права, дійсний член НТШ та УВАН. Крайовий референт пропаганди ОУН на ПСУЗ (Київ; 1942), референт пропаганди Проводу ОУН. Учасник делегації для переговорів з польським підпіллям. Учасник розробки нової програми ОУН на ІІІ-му Надзвичайному великому зборі ОУН. Член Президії УГВР, Закордонного представництва УГВР. Голова середовища УГВР. Голова видавничої корпорації «Пролог», член редколегії часопису «Сучасність». Народився у Перемишлі 6.05.1913.

8.12.2003 – у Києві помер Олександр Івахненко, художник, заслужений діяч мистецтв України, автор перших марок незалежної України, консультант з випуску ювілейних монет.

9.12(27.11).1863 – на Харківщині народився Борис Грінченко, письменник, педагог, публіцист, мовознавець, лексикограф, етнограф, громадсько-політичний діяч. Співзасновник таємної організації «Братство Тарасівців». Організатор найбільшого в підмосковській Україні видавництва книжок для народу. Керівник київської Просвіти, співзасновник Української Радикальної Партії. Автор 4-томного словника української мови на 68 тисяч слів, який до нині є одним з найкращих у слов'янській лексикології.

10.12.1933 – у Празі помер Володимир Леонтович, правник, письменник, меценат, один із засновників Центральної Ради, за Гетьманату міністр земельних справ.

11.12.1793 – у Чернігові помер Ігнатій Максимович, православний церковний та освітній діяч, ігумен Нехворощанського монастиря (Полтавщина), архимандрит Петропавлівського монастиря у Глухові, настоятель Успенського монастиря в Чернігові, ректор Чернігівського колегіуму.

13.12.1893 – у м. Широке, нині Дніпровської области народився Андрій Авраменко, актор, публіцист, організатор «Просвіти» в Широкому, командир Гайдамацької сотні, член повстанкому Кривого Рогу (1920), керівник філії театру «Березіль» у Білій Церкві, розстріляний СМЕРШом у Донецьку.

13.12.1913 – Митрополит А. Шептицький урочистим актом передав Національний музей в дар українському народові.

13.12.1913 – у м.Миколаїв на Львівщині народився Євген Пришляк-«Чорнота; Ярема», референт СБ Львівського краю, провідник ОУН Львівського краю. Відбув 14 років у в’язницях та 14 років у таборах, постійно перебував під наглядом КҐБ.

14.12.1963 – у Черкасах після жорстокого побиття міліцією (правдоподібно КҐБ) помер Василь Симоненко, поет, прозаїк, журналіст, шістдесятник, «лицар українського відродження».

15.12.1583 – у Львові помер Іван Федорович, один з перших після Фіоля та Скорини східнослов’янських друкарів, гравер, інженер, ливарник, автор першого українського Букваря.

15.12.1883 – у с. Скопці, нині Веселинівка на Київщині народилася Ганна Собачко-Шостак, майстриня народно-декоративного розпису.

18.12.1803 – у Веймарі помер Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, історик, письменник, прихильник дружби німецького та українського народів. Зокрема про Україну записав: «Україна стане колись новою Грецією: прекрасне небо цього народу, весела вдача, музичний хист, родюча земля та ін., колись прокинуться: так із багатьох диких народів, якими також були колись греки, постане культурна нація і її межі простягнуться до Чорного моря, а звідти на весь світ».

18.12.1883 – у с. Куп’ятичі народився народився Микола Угрин-Безгрішний, педагог, прозаїк, поет, драматург, видавець, фотограф, громадський діяч. Співорганізатор Рогатинської сотні УСС, один з організаторів Пресової Квартири УСС, організатор українського шкільництва на Волині. Сотник УГА. Доброволець дивізії «Галичина» та 1-ї Української дивізії УНА. Після війни на еміграції в Німеччині.

19.12.1173 – під Вишгородом русини-українці під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича дощенту розгромили 50-тисячне військо Ю. Боголюбського.

19.12.1873 – у с.Попівка на Полтавщині народився Микола Філянський, поет, прозаїк, художник, музейний діяч, геолог, розстріляний радянським режимом.

19.12.1883 – у с.Прохорова народилася МаріяТобілевич-Кресан, письменниця-перекладач, театральний діяч, дочка І. Карпенка-Карого, репресована радянським режимом.

19.12.1973 – у Львові помер Володимир Гжицький, поручник УГА, письменник, публіцист, перекладач, репресований, автор автобіографічного роману «Ніч і день» в якому описав жахіття сталінських концтаборів.

20.12.1853 – у Качанівці помер Григорій Тарновський, меценат, якому Тарас Шевченко подарував одну з кращих своїх картин – «Катерину».

20.12.1913 – у Львові померла Євгенія Барвінська, піаністка, хоровий диригент, співачка (сопрано), перша учителька музики Соломії Крушельницької, диригент хорового товариствава «Боян». Пропагандист творчости українських композиторів.

21.12.1913 – у с. Желехів Великий на Львівщині народився Филимон Курчаба, ЧНІ, єпископ катакомбної УГКЦ, активний учасник легалізації УГКЦ, перший ректор відновленої Львівської духовної семінарії.

21.12.1993 – у Москві помер Іван Козловський, співак (ліричний тенор), народний артист СРСР.

23.12.1873 – у Львові засновано Літературне товариство ім. Т. Шевченка, яке згодом переросло в академічну організацію Наукове товариство ім. Шевченка.

23.12.1963 – Апостольська столиця номінувала Галицького митрополита Й. Сліпого Верховним Архиєпископом і визнала главою УГКЦ.

24.12.1933 – у Нью-Йорку помер Єлисей Карпенко (пс. О. Азовський), письменник, актор, театральний діяч у США.

24.12.1963 – в Болгарії помер Михайло Паращук, скульптор, голова дипломатичної місії УНР у Талліні, громадський діяч на еміграції.

25.12.1883 – у Києві народився Кость Андрущенко, громадський та політичний діяч на Далекому Сході.

26.12.1993 – у Торонто помер Володимир Макар-«Вадим», працівник пресово-інформативної референтури Проводу ОУН, член редакції підпільної радіостанції «Вільна Україна», співзасновник і член редколегії Видавництва «Літопис УПА».

27.12.1633 – у Дермані на Рівненщині помер Мелетій Смотрицький, архимандрит Дерманського монастиря, архиєпископ, письменник, освітній діям, мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов’янських мов, оборонець православ’я, який 1627 перейшов на унію і пропагував ідею примирення Руській Церкві.

28.12.1963 – у Києві помер Олександр Сорока, хоровий диригент, мистецький керівник капели «ДУМКА», «Трембіта», народний артист України.

29(17).12.1893 – у с. Кам'янське на Дніпровщині народився Роберт Лісовський, графік, живописець, дизайнер, громадський діяч. Один з найвизначніших майстрів української книжкової графіки минулого століття.

30.12.1943 – у Празі помер Олександр Мицюк, юрист, економіст, соціолог, співзасновник Української партії соціалістів-революціонерів, міністр внутрішніх справ Директорії, професор Української господарської академії та УВУ, дійсний член НТШ. Народився у с. Новоолександрівка на Катеринославщині 21.06.1883.

31.12.1943 – помер Йосиф Савицький, священник УГКЦ, громадський діяч Стрийщини.