Голодомор 1932-1933.
Ми пам'ятаємо, ми сильні!

Учні Долішньолужецької СЗШ І-ІІ ст. запалили свічечки пам'яті і скорботи за загиблими в роки Голодомору.

Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?
Де фільм, який нам показав би голод?
Отой проклятий 33-й рік?

Є в історії українського народу багато кривавих та складних подій, але є такі, що не можна збагнути ані розумом, ані серцем. Голодомори… Нестерпний біль спричиняє перша складова слова, а уявити, що таке можна було заподіяти навмисно для знищення мільйонів людей… Але це сталося! Як не жахливо навіть згадувати про це, але ми мусимо. Мусимо, щоб віддати шану закатованим голодом людям, дати історичну оцінку діям тодішньої «народної влади», усвідомити наслідки жахливих лихоліть, а головне — навчитися розуміти найменші спроби «великих людей» досягти «великих цілей» ціною життя дитини, людини, нації.

У четверту суботу листопада — щорічний національний День пам’яті жертв голодоморів. У Долішньолужецькій школі також вшанували пам`ять жертв Голодомору. Вчителі Г. Комар та О. Дрозд провели виховний захід «Вогонь скорботи в серці на віки» та долучилися до акції «Запали свічку пам`яті»


Кiлькiсть переглядiв: 116

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.